Українська футбольна онлайн-академія

 

                                Футзал

Мене попросили висловитись на тему футзалу. Не пам'ятаю хто, хай він мене вибачить. Здається, якщо мені не зраджує пам'ять, десь кілька місяців тому, мені навіть нарікали на те, що довго я не викладаю цю тему.

Тут я можу сказати те, що говорю завжди: черга - вона і в Африці черга. І я не бачу причин чиїсь прохання викладати без черги. Якщо хтось дуже хоче розкриття якоїсь теми одразу й зараз, стимулюйте.

Я не заперечуватиму матеріальної підтримки. Той, хто профінансує експрес-розкриття теми – отримає бажане протягом доби у приватному порядку. Файл буде переданий поштою, вотсапом, телеграмом або ще якось. Для решти цю тему буде розкрито в порядку черги.

Отже, скажу кілька слів про міні-футбол або футзал. Ваш покірний слуга – виходець із футболу малих майданчиків. Я ніколи професійно не грав у футзалі, але характер гри на малих майданчиках мені чудово відомий.

Почну з арифметики. Давайте підрахуємо питому щільність гравців у футзалі та порівняємо отриману питому щільність з питомою щільністю гравців у великому футболі. Тож почнемо.

По-перше, дізнаємося площу футзального майданчика. Помножуємо 25 на 42 метри та отримаємо 1050 квадратних метрів. Тепер ділимо цю площу на кількість гравців у футзалі та отримаємо бажаний результат.

1050/10 = 105 кв.м на одного гравця. Далі проведемо аналогічні обчислення щодо великого футболу. 60 * 110 = 6600 ділимо на 22 = 300 кв.м.

Відчуваєте різницю між 105 та 300? Ось чому, коли я, будучи 12-річним пацаном, перший раз у житті вийшов на велике поле, то мало не заснув від черепашого темпу гри.

Гравці футзалу - це найвища футбольна каста. Це еліта футболу – гра обраних. Виведи чемпіонів світу у форматі великого футболу та футзальних чемпіонів на футзальний майданчик і запропонуй зіграти за правилами футзалу, то результат буде очевидним - футзальні гравці порвуть повноформатників як тузик ганчірку.

Впевнений, що у дзеркальній ситуації, якщо бути чесним, то гравців футзалу на великому полі також буде небагато шансів протистояти повноформатникам. Але впевнений у тому, що перевага останніх на великій галявині вже не буде такою приголомшливою, як у першому варіанті.

І це все лише з однієї причини. Гравці футзалу мислять швидше, краще грають в один дотик і набагато більше б'ють по воротах без обробки м'яча.

Тепер два слова про травматизм. Якщо у футзалі щільність гравців утричі вища, то логіка нагадує про пропорційність травматизму у цих двох видах футболу.

Іншими словами, чим більше зіткнень, тим вищий рівень травматизму. Проте, насправді справи складаються по-іншому. За рахунок швидкості мислення, гри в один дотик, кількість зіткнень у футзалі значно нижча, ніж це може здатися.

До того ж специфіка футзального взуття сприяє мінімізації травматизму. Тепер кілька слів про розмір воріт у футзалі. Я не міркуватиму на цю тему. Можна було б годинами її мусолити, розмірковуючи правильно чи помилково затвердили розміри воріт для такого майданчика та для такої кількості гравців.

Я відштовхуюся від факту, який не має наміру ставити під сумнів статус КВО. Отже, ми маємо справу у футзалі, де площа воріт дорівнює шести квадратним метрам.

Якщо помножите висоту воріт у два метри на довжину три метри, то отримаєте саме цю цифру. Давайте для порівняння обчислимо площу воріт у великому футболі: 7,32 * 2,44 = 17,86 кв.м або заокруглено 18 квадратних метрів.

Отже, що ми отримали? А ми отримали триразову різницю у величині футбольної рамки. 

Можу й помилитись, але 80 відсотків ударів у великому футболі виконуються на відстані до 20 метрів. А що у футзалі?

А у футзалі 95 відсотків ударів виконуються з чужої половини поля. Виходить дистанційність ударних сегментів перетинаються у цих двох видах футболу на 90 відсотків.

Тоді постає питання. Чому у великому футболі такі величезні ворота, а у футзалі такі маленькі? Це риторичне питання.

Нейромережі кажуть, що середня матчова результативність у футзалі це 6-7 м'ячів. А у великому футболі – 2,77. Іншими словами, результативність у футзалі вища, як мінімум, удвічі ніж у великому футболі.

Дивно. Ворота втричі меньші, а результативність у два рази вища. Як бачите, причин багато, щоб почухати потилицю.

А тепер прикол. Буффон - один із найкращих воротарів усіх часів, нещодавно заявив, що воротарям стало тісно у воротах, мовляв, їх треба збільшити! Я не чекав від нього такої шедевральної заяви.

Але це окрема розмова, якій я вже присвятив спеціальний ролик. У чому специфіка футзальної гри?

Спробую підсумувати висловлені думки та озвучити нові, якщо в цьому буде потреба. Отже.

1. Футзал - апріорі більш складна гра, оскільки щільність гравців втричі вища, ніж у стандартному футболі.

2. Футзал швидше мислить, ніж повноформатний футбол, все з тієї ж причини – великої щільності гравців.

3. Футзальні гравці набагато частіше піднімають голову, скануючи ситуацію на майданчику, на відміну від повноформатників, підняття голови яких вже є ознакою високого професіоналізму.

4. Взаємодія у футзальників також набагато крутіша, інакше м'яч втрачатиметься кожні п'ять секунд.

5. Працездатність футзальників набагато вища за повноформатників, внаслідок необхідності постійно вишукувати вільні зони для пропозиції себе партнеру з м'ячем. І якщо цього не робити, то ймовірність втрати м'яча командою збільшується у рази.

6. З ударами у футзальників справи йдуть також набагато крутіше, так як у них немає часу соплі жувати, обробляючи м'яч і тільки потім пробиваючи по воротах. Футзальники зазвичай б'ють без обробки м'яча.

7. Ігрова дисципліна, почуття ліктя, взаємовиручка у гравців футзалу, як і багато іншого, також перебуває на вищому рівні, ніж у гравців великого футболу.

Я тезово висловив своє ставлення до футзалу, з якого зрозуміло, як до нього ставлюся. Розтікатися думками по дереву не вважаю за потрібне.

Роблячи тезово-популярне порівняння двох видів футболу, не можу не сказати два слова про пляжний футбол. Його я виніс за дужки через його непередбачуваність, яка полягає в тому, що ігрова поверхня майданчика, в плані опори футболістів на неї і в плані геометрії поверхні, що постійно змінюється, не можна назвати статичною, а отже, передбачуваною.

Пляжний футбол, при всій моїй нескінченній повазі до любителів та професіоналів цього виду футболу, досить специфічний. Адже у футбол можна грати не лише на піску, а й на камінні, на снігу і навіть на воді.

Як на воді, спитаєте ви? Так, дуже просто! Майданчик наповнюється водою, скажімо, на глибину десять сантиметрів і вуаля - майданчик для гри готовий!

Тільки тут є маленький нюанс. Температура води має бути не менше тридцяти градусів, інакше можуть виникнути проблеми із запальними процесами в ногах.

Також необхідно буде зробити невелике екранування майданчика від глядачів у плані бризок.

Футболістам, у цьому варіанті, взуття вже не потрібне. Вони гратимуть босоніж. Дарую ідею. Хто знає, можливо вона принесе комусь великі гроші та статус родоначальника нового виду футболу.

На рахунок водного футболу, я, зрозуміло, жартую. Хоча в цьому житті буває що завгодно.

А на цьому все. Якщо хтось очікував від мене почути нюанси гри футзалу, то до моїх планів це не входило. Я поставив перед собою завдання показати місце футзалу в ієрархії найпопулярніших видів футболу, що я і зробив.

Якщо до мене будуть запитання – я завжди на зв'язку.