Що таке футбол?
У мене, якщо чесно, теж. Знаете, про що це говорить? Це говорить про те, що в свідомості цього тренера нема навіть натяку на те, що футбол - це найвеличніше з мистецтв. Для нього футбол - це брудна справа, де порушення правил, в том числі усвідомлені порушення - норма.
Чому переважна більшість сприймає футбол саме так, а ваш покірний слуга за своїми учнями та однодумцями - протилежно, як величніше з мистецтв? Як ви думаєте?
Тому що, сприйняття футболу, як удари ліктями та штовхання з підніжками це таке уявлення, де нема місця для роботи мізків да душі. І фраза fair play, яку можна інколи чути, сприймається ліцемірно.
Про яку чесність ми кажемо, коли футболісти часто-густо провокують суддю, імітуючи порушення правил? Це справжній футбол, коли когось вдарили по ногах, а той, вдарив у відповідь нападника по пиці, а потім гравці жертви допомогли розібратися з негідником, якому, в свою чергу стали допомогати партнери.
Пішла така бійка, що навіть судді невзмозі розігнати забіяк. Оце по вашому справжній футбол?
І як вишенка на торті, суддя показує дві червоні картки тому, хто порушив правила та тому, хто відповів. Також суддя показав ще декілька жовтих карток інших футболістам.
Ви розумієте рівень несправедливості? Вам вдарили по нозі, нанесли вам травму навмисно, підло, і як наслідок ви отримуєте червону картку. Це теж справедлива чесна гра?
Ніхто не заперечує тому, що жертві треба стримуватися. Але чому нападник-негідник та жертва нападу отримують однакове покарання? Чому?
Це і є наш з вами сучасний футбол. Це і є справедлива гра в розумінні сучасних суддів. Таких рівень футболу дуже до вподоби тим, хто дивиться футбол під пивко, як кажуть.
Коли гравці кажуть разом зі своїм тренером "ми будемо битися", то це звучить смішно. Будь-яка команда виходить на поле, щоб побороти суперника.
Будь-яка команда бореться за перемогу, інакше навіщо вона вийшла на поле? Щоб метеликів половити на футбольному газоні? Якщо так, то не треба соромитися та виходити на поле із сачками для метелік у руках.
С суперником треба не боротися, а перегравати його. Футбол - це не битва, а змагання навиків, досвіду, цілеспрямованності, змагання в розумінні гри та інше.
Коли ви чуєте, що футбол це удари по ногах, це підніжки тощо, то знайте - там футболом навіть не пахне. Якже це зручно - бачити футбол у вигляді картини, де тотально порушується все, що можна порушити.
Якщо це правильна картинка, то ніякої техніки не потрібно, ніякої точності, ніякої вивіреності передач, тощо. А якщо це так, то буде правильним працювати над кіньськими показниками витривалості футболістів, та нехтувати технікою, яка в постійних штовханинах та бійках ніякого значення не мають.
Ось чому у нас дуже мало тренерів, які вміють навчати. А якщо тренери в своїй більшості не вміють навчати, то що вони роблять? Зрозуміло що - вони вже давно перетворились в керівників відділу кадрів команди.
Погано грає Петренко? Ми його звільняємо, та замінюємо на Бондаренка. Бондаренко, що теж не тягне?
Тоді ми Бондаренка замінюємо на Сидоренка і т.д. Наш футбол, так чи інакше, перетворився во величезний базар, де те і роблять, що продають та купують, забувши про головну функцію тренера - навчати та контролювати і корегувати індивідуальні та командні ігрові показники.
Знаю, що багатьом тренерам не сподобається те, що зараз кажу. А ви спитайте будь-якого тренера на предмет тестування їм гравців. На яку тему тестування? Наприклад, сили удару, чи точність діагоналей на 60 метрів.
Может хоч один тренер тестував своїх гравців по тему ефективності використовуємих фінтів? Можливо, хтось із тренерів тестував точність ударів головою?
І якщо це так, то які були показники? Риторичне питання. Це ваше право - сприймати футбол, як бійку чи як мистецтво. Тільки пам'ятайте; там де футбол презентують як бійку, дуже легко сховати свою лінь та свою бездарність.
За допомогою бла-бла-бла не досягают високів показників, виправдовуючись тим, що м'яч круглий. Високі показники досягаються там, де є велика праця та велика цілеспрямованість.
Немає коментарів:
Дописати коментар