Українська футбольна онлайн-академія

 

     Тест на відповідність високому званню "футбольний тренер"

Приношу вибачення за склероз, але, на жаль, не пам'ятаю, хто і коли мені написав про своє головне питання, яке звучить приблизно так: "Яку книгу мені прочитати, щоб зробити свої тренерські знання по-справжньому глибокими?". Так, уже почав згадувати.

Я відповів йому, що, спочатку, бажано познайомитися з книгою Дена Бланка "IQ у футболі". А згодом порекомендував йому свій тренерський двомісячний курс.

Перебуваючи під враженням заданого мені питання, вирішив записати ролик, де хочу дати кілька порад і викласти деякі думки з цього приводу. А заразом відповісти на кілька питань, які допоможуть зрозуміти, чи своєю ти займаєшся справою, отримавши тренерську скоринку, чи ні.

Перше, що я хочу сказати. Звертаюся, перш за все, до тренерів, які думають, а не до тих, хто формально проводить тренування, хто бачить у них спосіб насолоджуватися своєю владою над футболістами, хто, в першу чергу, думає про те, щоб всіляко догодити господарю клубу, і тільки в другу чергу, як покращити гру своєї команди.

Також, я не звертаюся до тих, хто бездумно копіює тренування елітних клубів, страхуючись їх авторитетом, якщо господар причепиться до якості тренувань. Думок так багато, що я навіть не знаю, з чого почати.

Почну, мабуть, із рівнів професіоналізму, описуючи які, ти, мій дорогий тренер, зможеш краще зрозуміти, де твоє місце у світовій тренерській ієрархії.

Рівні тренерського професіоналізму безліч, оскільки, чим глибше поринаєш у цю тему, тим більше бачиш різноманітності в розумінні подібної роботи. Не знаю, скільки вийде у мене рівнів тренерської майстерності, але зайве деталізувати не хочу.

Почну з самих низів. Ти знаходишся на дні тренерської професійної ієрархії, якщо згоден із будь-яким із перелічених тверджень. А саме:

1. структура сучасного типового тренування немає серйозних вад;

2. у сучасному футболі вже нічого нового вигадати не можна;

3. рівень тренера визначається наявною у нього категорійною скоринкою;

4. тренер для футболіста це начальник, рішення якого не обговорюються та не піддаються сумніву;

5. крик на футболіста чи навіть образи його, нібито за заслугами, вважаєш нормою;

6. рівень ігрового потенціалу команди залежить від арифметичної суми талантів гравців, виражених рівнем цих талантів;

7. не бачиш потреби в індивідуальних тренуваннях твоїх вихованців і навіть вважаєш їх шкідливими;

8. не ставиш собі питання наступного характеру:

8.1. Які недоліки я бачу у своїй роботі?

8.2. Чи можу я покращити стосунки з гравцями чи з окремим футболістом?

8.3. Чи можна змінити на краще те, що є загальновизнаним?

8.4. Якщо тренування не ідеальне, то як його змінити на краще?

Таких питань можна накидати і більше, але озвученого достатньо, щоб зрозуміти, про які питання йдеться.

Ти знаходишся на рівні сірої безликої маси, що становить більшість діючих тренерів, якщо:

1. вважаєш, що у структурі сучасного типового тренування є серйозні вади, але не знаєш, як змінити структуру на краще і задовольняєшся тим, що існуюча структура загальновизнана, немає сенсу сушити голову;

2. розумієш, що нове у футболі придумати можна, але не хочеш навіть думати про це, бо боїшся стати білою вороною і ще, не дай Боже, втратити роботу через те, що нововведення може негативно вплинути на турнірні показники команди. Вважаєш фразу "ініціатива карна" актуальною;

3. Вважаєш, що в першу чергу потрібно всіма наявними способами підвищити свою тренерську категорію і лише в другу – звернути увагу на турнірні показники своєї команди;

4. Тренер для футболіста не тільки начальник, а й авторитет, на думку якого футболісти повинні прислухатися та при необхідності звертатися за допомогою;

5. Вважаєш, що потрібно не тільки кричати на футболіста і іноді нагороджувати його багатоповерховими матами, а й намагатися, по можливості, проводити з вихованцями індивідуальні бесіди;

6. Вважаєш, що рівень ігрового потенціалу команди залежить не лише від талантів гравців, а й від рівня їхньої зіграності;

7. Вважаєш, що індивідуальні тренування потрібні, але навіть не уявляєш, як їх організувати і як корелювати їх з офіційними тренуваннями, а тому не має наміру отримати добровільно геморой на свою голову.

8. Задаю собі питання, озвучені для тренерів найнижчого рівня, але не маю великого бажання відповідати на них, за рідкісними винятками, коли все ж таки знаходжу відповіді на них.

Ти знаходишся на високому рівні тренерського професіоналізму, якщо:

1. бачиш у типовому сучасному тренуванні серйозні вади і намагаєшся, виходячи зі свого розуміння футболу, змінити його.

2. вважаєш, що в сучасному футболі можна вигадати багато нового, і намагаєшся здійснити деякі зміни, але не впевнений до кінця в їх ефективності;

3. рівень тренера визначається, передусім, розумінням суті тренерської роботи, основу якої лежить не адміністрування, а первинність навчання футболістів у всьому спектрі виконавської майстерності.

4. тренер для футболіста це рідний батько, який ніколи незаслужено не покарає і завжди підтримає при необхідності.

5. Вважаєш, що кричати на футболіста і принижувати його не можна, але є моменти, коли себе стримати неможливо, оскільки всі ми - люди.

6. Вважаєш, що рівень ігрового потенціалу команди залежить не тільки від талантів гравців і від рівня їхньої зіграності, а й від їхньої майстерності, що є наслідком тренерського навчання;

7. Вважаєш, що індивідуальні тренування не просто потрібні, а безальтернативні, що майстерність футболіста неможлива без них. Робиш конкретні кроки щодо впровадження індивідуальних тренувань у тіло тренувального процесу команди загалом;

8. Не просто запитую себе, але й всіляко намагаюся знайти на них відповіді.

Ти знаходишся на найвищому рівні тренерського професіоналізму, якщо:

1. вважаєш сучасне типове тренування не просто відстоєм, а знущанням з футболу;

2. вважаєш, що сучасний футбол це решето, де з кожної дірки стирчить непомітна фахівцям новизна. Якщо новизну порівнювати з білим кольором, то сучасний футбол це біла пустеля;

3. рівень тренера визначається, передусім, розумінням суті тренерської роботи, в основі якої лежить не адміністрування, а первинність навчання футболістів у всьому спектрі виконавської майстерності. Крім цього рівень визначається: як умінням кристалізувати внутрішньокомандну атмосферу, внутрішньокомандний дух рівня духовного моноліту, і вмінням формувати мотивацію до самовдосконалення в кожного гравця команди;

4. Тренер для футболіста це неформальний лідер не тільки у футболі, а й у всіх аспектах життя, та споріднена душа, яка ніколи не залишить тебе віч-на-віч із проблемою, що виникла.

5. Вважаєш, що кричати на футболіста, а тим більше ображати та принижувати, неможливо за жодних обставин!

6. Вважаєш, що рівень ігрового потенціалу команди залежить не тільки від талантів гравців та від рівня їхньої зіграності, а й від їхньої майстерності, що є наслідком тренерського навчання. Також рівень ігрового потенціалу команди безпосередньо залежить від рівня кристалізації внутрішньокомандного духу, який тренер прагне довести до рівня духовного моноліту;

7. Вважаєш, що індивідуальні тренування не просто потрібні, а безальтернативні, що майстерність футболіста неможлива без них. Робиш конкретні кроки щодо впровадження індивідуальних тренувань у тіло тренувального процесу команди загалом. Також вважаєш, що індивідуальні тренування - благодатний ґрунт для виведення окремого футболіста на необхідний моральний рівень;

8. Не просто запитую себе, а й знаходжу відповіді на них у вигляді конкретних рішень щодо модернізації тренувального процесу та щодо зміни технології створення команди, виражену також у конкретних рішеннях.

Я максимально чесно озвучив тренерське розуміння кожного із восьми пунктів на всіх озвучених рівнях тренерського професіоналізму. Не знаю, наскільки я правий, але я так думаю.

Чотири рівні, які я виділив це, ясна річ, не остаточна градація тренерського професіоналізму. Але не думаю, що є сенс дуже глибоко копати. Щодо восьми орієнтирів, то це випадкова цифра.

Можна було оцінювати тренера не за вісьмома, а за вісімнадцятьма пунктами. Усе це деталі. Головним я вважаю те, як змінюється погляд на те чи інше питання, на ту чи іншу тему, залежно від рівня професіоналізму тренера.

Ця інформація нічого не додає і нічого не зменшує. Просто, кожен тренер має можливість оцінити себе, нехай за суб'єктивною оцінкою автора каналу, але оцінкою з боку.

І ще. Я обіцяв висловити деякі думки на цю тему. Але обмежусь лише однією. Якщо ти, любий мій тренере, вважаєш, що інформація, яку ти отримуєш при придбанні певної категорії, спрямована на підвищення ефективності твоєї тренерської роботи, то ти потрапив у пастку.

Якщо ти так думаєш, то твоє професійне зростання закрите густим туманом.