«Самурай»
Це сталося під час матчу. Хто грав, коли і де - не має жодного значення, так само, як і прізвище головного героя того, що сталося. Те, що сталося – не вигадка.
Те, що трапилося, бачили сотні тисяч, а можливо, і мільйони вболівальників. Чергове ігрове єдиноборство закінчилося для одного з футболістів (назвемо його, скажімо, Зіркохватов) тим, що у процесі боротьби за м'яч на другом поверсі йому розбили ніс.
Точніше, не розбили носа, а зачепили по носі, внаслідок чого пішла кров. Зіркохватов – загальновизнана футбольна «зірка». Що було далі? Не виключаю того, що багато хто здогадався, про кого йдеться.
Але, для мене важливо прокоментувати цей конкретний випадок, а не, боронь Боже, звинувачувати, засуджувати головного героя того, що сталося. Тому, щоб послабити припущення, скажу, що замовчується мною не лише країна, де це сталося, а й століття.
Для мене важливо, щоб Ви, шановний читачу, сконцентрувалися не на конкретній персоні, а на аналізі епізоду, що розглядається. Отже, у Зіркохватова, після зіткнення із суперником, з носа пішла кров. Народний улюбленець розвертається і йде з поля в роздягальню.
Іде, навіть не подивившись у бік головного тренера своєї команди. Ви знаєте, хто такий самурай? Впевнений, що знаєте. Самурай не зовсім воїн. Воїн японською мовою це «буси». Слово «самурай» походить від дієслова «сабурау» - служити вищій особі.
Самурай це насамперед символ. Символ мужності, безстрашності, найвищої моральності, жертовності, відданості, відповідальності за взяті зобов'язання, готовності до будь-яких випробувань заради досягнення поставленої мети.
Все те, що щойно перерахував, це не гарні слова, а ті реальні якості, які мав справжній самурай. Яке відношення до футболу мають якості самурая? На перший погляд, жодного.
Але це тільки на перший погляд. Говорячи про селекційну роботу, про створення селекційного фільтра, ваш покірний слуга згадував про необхідність відокремлення «вовків» від «зайців» - відбору хлопців із високими бійцівськими якостями.
Футболіст із якостями справжнього самураю це той ідеал, якого потрібно прагнути. Це сегмент селекційної роботи, який належить до розряду обов'язкових.
Якщо кандидат у футболісти має чудову координацію, фізичну силу, кмітливість, великі таланти у виконанні технічних прийомів, але немає бійцівських якостей, то цей кандидат – «пустушка». Для гри в команді він не лише безперспективний, а й навіть шкідливий.
Дайте відповідь на питання. Навіщо витрачати роки, віддавати частину своєї душі людині, яка, будь-якої миті, можливо, у найвідповідальнішому матчі, підведе команду? Людина не винна у тому, що боягузтво в ньому більше, ніж хоробрості.
Така людина може успішно займатися селекцією квітів, моделюванням одягу, товарознавством, але не футболом. Там, де є протистояння, йому немає місця. Нагадаю, що слово «самурай» походить від дієслова «сабурау» - служити вищій особі.
Як Ви вважаєте, підкорятися волі головного тренера, беззаперечно виконувати його вказівки і «служити вищій особі» це те саме чи ні? Не знаю, як ти, шановний читачу, а я вважаю, що ідеальний футболіст це і є насамперед самурай.
Мужність, безстрашність, шляхетність, відданість тощо. Це ті якості, які самурайство виробило за віки. А хіба не потрібні ці якості футболістові?
Поза всякими сумнівами, майже всі потрібні. Служити вищій особі…
Відданість і абсолютний послух - візитна картка справжнього самурая. Хіба не потрібні ці якості футболістові у стосунках із тренером?
Про це сучасний футбольний світ може лише помріяти. За багато тисячоліть, людство так і не навчилося з боягузів робити сміливців.
А висновок очевидний. Відбір «вовків» – головний ключовий стратегічний, якщо хочете, напрям у селекційній роботі.
Вказівка чи наказ вищої особи, для самурая, - те, що має бути виконано за будь-якого збігу обставин! Єдина поважна причина невиконання – смерть.
Якби наші футболісти були самураями, то ніколи й за жодних обставин не пішли б з футбольного поля без вказівки тренера.
Якби футболісту-самураю зламали на футбольному полі ногу, то він продовжив би поєдинок, стрибаючи на вцілілій нозі.
Якби зламали й іншу ногу, то пересувався б на руках, намагаючись грати головою. Якби зламали й обидві руки, то намагався б пересуватися полем, хапаючись за траву зубами, але футбольного поля не залишив би НІКОЛИ!
А що Зіркохватов? Він повівся так, ніби він – Бог, цар і пророк. У таких, як він «зоряна хвороба» начисто відбиває пам'ять (заради справедливості, скажімо, що не завжди) про необхідність підпорядкування тренеру.
Післяматчева прес-конференція була жалюгідним видовищем. Тренер Зіркохватова, на природне запитання журналіста про те, чому його підопічний залишив футбольне поле без дозволу, пішов червоними плямами і… виправдав Звєздохватова, акцентуючи увагу на тому, що останньому потрібна була медична допомога.
Тренер, у своїх виправданнях, був жалюгідний. «Самурай» Звєздохватов вирішив, що його «зоряний статус» дозволяє не тільки не бачити, а й не знати про існування «вищої особи», тобто, тренера. Моя б воля, і… це був би останній матч у кар'єрі Зіркохватова, у складі рідної команди.
Зоряні футболісти – це п'ята колона в команді. Робити ставку на таких, у відповідальних матчах – серйозна та непробачна помилка. Сподіватися на Зіркохватових не можна навіть тоді, коли вони є володарями золотого м'яча, бутси, трусів та майки.
Ідеальний варіант для команди – продаж «вінценосного генія» іншому клубу. Про те, що Зіркохватов, у нашому випадку, просто наплював на свою команду, говорити не буду.
Це зрозуміло кожному. До речі, давно зауважив, що «зірка», запрошена грати за збірну, не завжди, але досить часто, «бере участь» у грі, але не б'ється за перемогу. Престиж країни поступається місцем мінімізації ризиків отримання травми.
Адже в іноземному клубі платять більше, ніж в сбірній. Взаємини «зірок» з тренерами, особливо на пострадянському просторі, специфічна і не дуже весела тема, яку торкнуся в майбутньому. Обійти увагою таку тему дуже складно.
І останнє. Футбольний самурай – вихованець школи, де запроваджено систему підготовки футболістів нового типу. Сучасній СВПП (системі відбору, підготовки та підтримки кондицій футболістів) таке завдання не по зубах.
Немає коментарів:
Дописати коментар