Футбольні тренажери
Йтиметься про тренажери. Обґрунтовувати ефективність їх застосування не буду. Вона зрозуміла навіть дитині. Коли ми чуємо слово «тренажер», то у більшості воно асоціюється з формуванням м'язового рельєфу.
Мені ж хочеться зупинитися на спеціальних тренажерах. Тенісисти, наприклад, використовують у тренувальному процесі гармати, що стріляють тенісними м'ячиками. У льотчиків свої тренажери, у космонавтів – свої.
Як справи у футболі з цього приводу? Ніяк! Уболівальникам прокручують на телебаченні тисячі репортажів із тренувальних баз футбольних клубів. Ви бачили хоча б один спеціальний тренажер?
Так, так, я знаю, що спеціальні тренажери розміщуються в спеціальних залах. І дійсно, деякі тренажери з'явилися, але як вони використовуються? В основі своїй такое використання - це футбольні академії та ДЮСШ.
А між тим, такі тренажери потребують перш за все професійні команди. Останні відверто їх ігнорують.
Тренажери сприяють швидкому та ефективному формуванню м'язової пам'яті того чи іншого руху. Чому ж їх немає чи майже немає у професійному футболі?
До речі, футбольна наука не оперує таким поняттям, як "м'язова пам'ять". Навіть не знаю, як на це реагувати – плакати чи сміятися.
Футбольні фахівці оперують іншим поняттям (забув назву), суть якого – запам'ятовування послідовності певних рухів. Але запам'ятовування послідовності зовсім не означає запам'ятовування потенціалів м'язових напруг при тому чи іншому русі!
Ще раз підкреслю цю надзвичайно важливу думку. Запам'ятовування послідовності рухів зовсім не означає запам'ятовування потенціалів м'язових напруг конкретної послідовності рухів.
Футбольне виконавське мистецтво настільки багатогранне і складне в оволодінні ним, що без поняття «м'язова пам'ять» просто неможливо обійтися. Чому ж його нема?
Загадка!
Втім, жодної загадки тут нема. Для мене, принаймні. Це саме та ситуація, коли своє розуміння її озвучити не можу, а лицемірити і лукавити не хочу. Чому не можу?
Тому що… Ваш покірний слуга далеко не лояльний до трансфертного футболу і до всього і всіх, хто його обслуговує. І ця правда, висловлена щодо вищезгаданого, зашкалювала б навіть у порівнянні з найгострішою критикою.
Не хочу нікого кривдити. Хочу сказати тільки те, що з цією «загадкою» настав час закінчувати, якщо ми хочемо, щоб наш футбол, не декларативно, а реально прогресував.
Без спеціальних тренажерів, яким присвячена моя книга «КСФТО" - ефективний засіб від футбольного склерозу, про прогрес, тим більше про світову гегемонію можна забути.
Немає коментарів:
Дописати коментар