Українська футбольна онлайн-академія

 

Вболівальник без команди

  

Такого не буває? Дуже буває. Вболівальник без команди це Ваш покірний слуга. Справа в тому, що я мав улюблену команду – київське «Динамо» (КД).

Всю свою душу та серце я віддавав цій команді. В 1975 мені здалося, що стою на порозі світової слави улюбленої команди. У своїх думках малював взяття міжконтиненталки та Кубка Світу у національних футболках.

Проте, в 1976 року ці мрії стали танути, а в 1977 році розтанули зовсім. З максимальною завзятістю, я чекав на тріумф улюбленої команди, але його все не було. Успіхи 1986 року мене не приголомшили.

Взяття Кубка кубків було слабкою тінню тієї мощі, яку мало КД навесні 1975 року. Інтуїція мені не змінила. 1987 був початком нового періоду «смути», який, на мій погляд, тягнеться до сьогодні.

2000 року я не витримав. Якось, після чергової «бульбашки» КД, журналіст запитав у Лобановського про причини провалу. Валерій Васильович відповів більш ніж лаконічно: «м'яч круглий». Ця крапля переповнила чашу мого терпіння.

Але, головна причина – «потемніння» команди. Своїх у команді можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Стало очевидним, що КД зі своїми традиціями, з колишньою багаторічною славною історією перестало існувати. Для мене перестало існувати.

З'явилася звичайна трансферна команда і не більше. З 2000 року я став безклубним футбольним уболівальником. Досі вболіваю за український футбол, але не за якусь конкретну команду.

До речі, відповідь Лобановського «м'яч круглий» дала старт ідеї написання концепції проекту створення Майстер-команди. 

У себе в Україні можу висловлювати свою думку, ні на кого не озираючись, навіть якщо це комусь не подобається. Ще тоді, 2000 року, я зрозумів, що без радикальних реформ, без перегляду ідеологічних футбольних постулатів, наздогнати футбольну Європу ми не зможемо.

Є лише один шлях досягти мети без реформ – скуповувати світові зірки. Але для цього потрібні гроші. Якщо хтось такий шлях вважає правильним, то прапор Вам до рук, панове!

Я ж впевнений, що абсолютно реально залишити за спиною світових футбольних грандів з мінімальними фінансовими можливостями.

Потрібні лише реформи, і не на словах, а на ділі.

І не обов'язково, у масштабах країни. Достатньо здійснити реформи у рамках окремого клубу. І не обов'язково елітного. На світову славу заслуговує не лише Київ, а й Житомир, Чернігів,  тощо. Необхідне лише Ваше бажання.