Треба
В українському політикумі ще зовсім недавно був такий діяч, як Кінах. Ім'я його та по-батькові не пам'ятаю, та це й не має значення. Чому я про нього згадав?
Та тому, що він постійно, про що б не говорив, завжди вживав слово "треба". Це слово завжди в нього було разом із іншим. Наприклад.
"Їм треба", "йому треба", "їй треба" чи просто "треба". Жодного разу у своїх публічних виступах він не вжив словосполучення "мені треба".
Інакше кажучи, всім щось треба робити, тільки чомусь не автору цих нескінченних "треба". Слово "треба" це модальне дієслово, яке не означає будь-якої дії.
Припустимо, "Треба збудувати будинок" - сказав Вася Пупкін. Кому збудувати? Васі? Він цього не сказав. Комусь треба, але не йому. Якби Вася побажав збудувати будинок, то він так би і сказав "я збудую будинок". Коли людина говорить слово "треба", то він, як би закочує рукави для дії, але планує подивитися на дії збоку.
Іноді слово "треба" мається на увазі тим, хто говорить, як можливе занесення в майбутні його плани дії, цим словом позначене. Мовляв, можливо колись я це зроблю.
Найчастіше, коли людина вживає це слово, намірів щось робити в нього не виникає. До чого я все це говорю?
Я все це говорю тому, що слово "треба" і неодноразово вжив в інтерв'ю головний тренер збірної України Сергій Ребров. Але думаю, що й російськомовній аудиторії буде цікаво дізнатися, як можна висловлюватися про перспективи своєї збірної, за яку відповідаєш головою, нічого не обіцяючи, нічого не гарантуючи і навіть нічого не прогнозуючи.
Ось цитата з інтерв'ю Сергія Реброва:
"Думаю, що ця збірна справді має великий потенціал, але сама по собі вона нічого не означає. На такому турнірі потрібно показувати свій максимум. Якщо ми хочемо чогось досягти, потрібно в кожній грі показувати свій найкращий рівень" - у команди не може бути пакет рівнів.
Команда не може сьогодні демонструвати низький рівень, а завтра високий. Команда знаходиться на низькому рівні своїх ігрових кондицій, або на високому. Але, не чіплятимуся до слів.
Ребров не вжив у цій цитаті слово "Треба". Я помилився. Він вжив двічі слово "потрібно", що також є модальним дієсловом. "Потрібно" чи "треба" це ті слова, які висять у повітрі, і незрозуміло, кому їх реалізовувати.
Зверніть увагу на цю цитату. Людина, яка головою відповідає за результати виступів команди на турнірі, абсолютно нічого не обіцяє та не прогнозує. Молодець! Високий клас!
Схоже, що пан Ребров досягне успіху надалі, у своїй чиновницькій кар'єрі. "Думаю, що ця збірна дійсно має великий потенціал" - чому так думає головний тренер збірної, він не вважав за потрібне обґрунтовувати.
Наступна мініцитата: "На такому турнірі треба показувати свій максимум" – дивно, а ми всі думали, що на такому турнірі потрібно показувати мінімум. Остання мініцитата: "Якщо ми хочемо чогось досягти, потрібно у кожній грі показувати свій найкращий рівень" - просто геніальна думка. Ось воно виявляється що потрібно. Тільки ось кому: футболістам? Тренерам? Чи тим і іншим разом?
Як усе гарно обставлене. У команди великий потенціал – каже Ребров. Тобто якщо збірна України доб'ється високих місць, то Ребров скаже: "я ж вам говорив про те, що у команди великий потенціал". Тут і виявиться професійна прозорливість видатного тренера.
Якщо збірна щось зробить так, що в калюжі з'являться бульбашки, то і тут Ребров буде на висоті. Мовляв, я ж вам казав, що на такому турнірі треба грати на максимумі, а хлопці розслабилися, недооцінили, не зібралися, втратили концентрацію тощо.
Список відмазок, гадаю, зрозумілий. Ребров, як чиновник, озвучив свої думки блискуче. Ні, ні, я не переплутав. Ребров не лише головний тренер. Він ще й віце-президент – не забувайте про це. Загалом, Сергій – красень.
Згадуються слова нев'янучого і водночас дуже далекого для сучасної молоді Аркадія Райкіна, який в одній своїй мініатюрі сказав: "Хлопці, ви добре влаштувалися!"
Хочете дізнатися, що я хотів би почути від тренера збірної, позбавленого лицемірства та лукавства? Давайте краще скажу, що сам би озвучив, будучи на посаді головного тренера збірної.
Я сказав би, що у команди великий потенціал тільки в тому випадку, якби я так думав. І не просто сказав, а пояснив би, чому я так гадаю. Просто б обґрунтував свою заяву. Це було б чесно та шанобливо по відношенню до мільйонів уболівальників. Це по-перше.
По-друге, я назвав би мінімум, на який я розраховую за підсумками турніру і пояснив, чому саме такий рівень для моєї команди є мінімумом. А грати так, не знаю – як і завойовувати те, не знаю що – убога, нечесна і лукава позиція.
Думаю, що Ребров міг би бути і відвертішим. Адже у разі провалу він уже підготував запасний аеродром. Він уже віце-президент.
Я написав цю статтю та ще не встиг викласти її в ютубі, як надійшло повідомлення про розгром української сбірної від румунів. Виявляється, могу й помилятися, що чиновника в Реброві більше, ніж тренера...
Немає коментарів:
Дописати коментар