Українська футбольна онлайн-академія

 

Геній Лобановського

Для початку розшифрую значення слова «геній». Це і дух людини, добрий чи злий, це й найвищий дар небес. Але є ще один варіант розшифровки: геній - явище.

Тренер Валерій Лобановський – це явище у футболі.

На відміну від переважної більшості тренерів, які більше нагадують уболівальників, він поводився під час матчу так, як личить справжньому тренеру. Валерій Васильович Лобановський ніколи «не стрибав до стелі», при забитому його командою м'ячі ніколи нікого публічно не виховував, тим більше, із застосуванням нецензурних виразів.

Я - не фанат Лобановського і поділяю далеко не всі його погляди на футбол, але знімаю капелюх перед ним за два міжнародні тріумфи київського "Динамо". Як то кажуть, переможців не судять.

То в чому ж геній Валерія Лобановського? У тому, що двічі за тренерську кар'єру він створив футбольну команду, яка здобула Кубок кубків? У тому, що «Динамо» обіграло «Баварію» у боротьбі за Суперкубок «на нуль»?

Ствердну відповідь на ці питання дадуть переважна більшість уболівальників та футбольних фахівців. Але мене в цьому списку не буде. У мене інша думка.

Не лише у цьому проявився геній Валерія Лобановського. Є речі, як на мене, важливіші. Знаменита фраза Лобановського «Я не створюю команду зірок. Я створюю команду-зірку», сенс якої його учням невідомий, і є, як на мене, проявом генія цього тренера.

Чому їхній Вчитель протиставляв команду зірок команді-зірці?

Чому сенс цієї фрази невідомий учням? Я не блефую. Я це знаю напевно, бо трьом із його учнів ставив це питання.

«Я не створюю команду зірок. Я створюю команду-зірку».

Нічого геніальнішого у футболі я не чув. Сенс сказаного дійшов до мене лише за кілька років після того, як я почув цю фразу. Лише за кілька років я зрозумів і усвідомив бездонність цієї думки.

Але я це - я, а Лобановський це - Лобановський. Чому ця фраза геніальна? Для цього потрібно розшифрувати фундаментальний термін у футболі - "футбольна команда". Тільки тоді можна буде роспізнати геніальність фрази видатного тренера.

На жаль, але його епоха закінчилася. Звідки та (або) як виникли думки, які спонукали Валерія Васильовича сказати таку фразу, вже ніхто не впізнає. Цю таємницю він забрав із собою в могилу.