Українська футбольна онлайн-академія

 

Кутовий удар у футболі

Кутовий удар – розіграш м'яча, що відноситься до так званих стандартів. Це один із найконсервативніших розіграшів м'яча.

Дії того, хто робить кутовий удар у футболі, може передбачити навіть дитина. У 99% випадків, футболіст «навішує» м'яч у штрафний майданчик із сектора кутового прапорця, а в цей час півтора десятки гравців з обох команд тримають один одного за труси, футболки або відверто і відкрито штовхають один одного руками, абсолютно не турбуючись про те, що за поштовх рукою чи руками може бути покарано 11-метровим штрафним ударом.

Вони роблять це з такою старанністю, ніби з неба на них впаде пудовий діамант. Загалом усе закономірно. Футболісти борються за «життєвий простір», щоб мати змогу завдати удару головою по воротах у разі, якщо пощастить, і м'яч прилетить у контрольовану ними точку простору.

Одні штовхаються, щоб ударити по воротах головою, інші штовхаються і тримають за труси та футболки, щоб не допустити такого удару. Як Ви вважаєте, шановний читачу, чи велика ймовірність виконавства удару по воротах, якщо м'яч посилається в потрібну точку простору з похибкою 3-5 метрів, і при цьому, передбачуваний виконувач удару знаходиться в обіймах захисників, які для страховки ще й за труси його тримають?

Мета цієї замітки – показати не кричущу «сліпоту» суддів при пробитті кутового удару, а практично нульову ефективність стандартних розіграшів "стандартів", зокрема навісів м'яча у штрафний майданчик із сектора кутового прапорця. «Але ж забивають!» - заперечіте ви.

Згоден, забивають. Але з лотерейною випадковістю. Щодо суддів, то звинувачувати їх у сліпоті не доводиться. За об'єктивного суддівства команди пробиватимуть по 15-20 пенальті за матч. Такого футбольного суддю ніхто не зрозумів би.

Кутовий удар можна робити і по-іншому. Знаменитий «сухий лист» у виконанні Валерія Лобановського давно забутий, як забутий аналогічний кутовий удар із правого флангу у виконанні Дотунашвілі.

М'яч, при виконанні таких ударів, летів від кутового прапорця крутою дугою, влітаючи у ворота під самою перекладиною. Що складно такий удар виконати? Ну, звісно, ​​складно. Адже для цього потрібно щодня тренуватись.

Значно простіше навісити м'яч у натовп, а там як Бог дасть. Невже це все, що можна зробити під час виконання кутового удару? Зрозуміло, що ні.

При виконанні кутового удару, згідно з правилами, положення "поза грою" немає, але цим ніхто навіть і не думає користуватися. З одного боку, про яке використання відсутності положення «поза грою» можна говорити, якщо 80% гравців обох команд перебувають у момент пробиття кутового удару в безпосередній близькості від воріт? Згоден.

Але хто сказав, що гравці нападаючої команди, в момент пробивання кутового удару, повинні перебувати в штрафному майданчику суперника? Хто? Це що, правило, таке? Ні?

Тоді навіщо перебувати в натовпі, де тебе штовхають та обіймають одночасно? Інакше не забити? Невже?

А тепер уявіть, що всі гравці нападаючої команди знаходяться за 10 метрів від лінії штрафного майданчика суперника і ні на метр ближче. Так, так, у штрафному майданчику гравців нападаючої команди немає!

Що робити тим, хто обороняється? Стати поряд із суперником? У цьому випадку, при пробитті кутового удару, будь-який гравець з нападаючої команди може зробити ривок, і вихід один на один неминучий. Адже положення "поза грою" у футболі, при розіграші кутового удару немає!

Може тоді залишитися біля воріт? Можна й так. Але тоді у нападаючої команди з'являться інші переваги, пов'язані з можливістю удару із середньої дистанції. Якщо хочете, проаналізуйте цю ситуацію самостійно.

Я хочу зазначити, що нестандартні варіанти розіграшу кутового удару на цьому не закінчуються. Але, для підвищення його ефективності, потрібна зовсім небагато - індивідуальна майстерність.

Ну, а через брак цього, ми ще дуже довго «насолоджуватимемося» сліпими і напівсліпими навісами в штрафний майданчик, сподіваючись на щасливий випадок.