Українська футбольна онлайн-академія

 

              

                         Майка футболіста

Не знаю, як у моїй голові народилася ця тема. Швидше за все, дізнався функціонал спецмайки і вирішив висловитися.

Як ви зрозуміли, ця маєчка з її функціоналом у захват мене не привела. Що це за диво футбольної технології, без якого футболу не жити?

На виробництво таких маєчок витрачаються мільйони доларів. А якщо так, то вона має виконувати серйозні функції, які мене й зацікавили.

Зупинимося спочатку на конструкції маєчки. У неї вмонтований датчик, який кріпиться на спину гравця, між лопатками, збирає дані гравця і передає їх тренерському штабу та лікарям на будь-який зручний гаджет, а сам кроп топ, тобто майка допомагає утримувати пристрій на тілі.

Зазвичай датчик збирає та показує такі дані: загальний метраж, який футболіст пробігає, кількість вибухових стартів і, навпаки, провисань у темпі пересування, силові контакти/зіткнення, як розподіляється навантаження на ноги та тіло, індикатор виснаження футболіста.

Як кажуть, вільному – воля, врятованому – рай. Якщо ви, панове тренери, вважаєте за необхідне використовувати такі майки - ваша воля.

Щодо мене, то великої потреби в них я не бачу, крім одного винятку, про який обов'язково скажу. Почнемо по-порядку.

1. Загальний метраж, який футболіст пробігає – якщо тренера цікавить такий показник, то це красномовно говорить про те, що розуміння футболу у нього специфічне. Якщо футболіст багато бігає, то це не означає, що він бігає з користю.

Наприклад. Суперник починає вихід із оборони через пас. Нападник атакує центрального захисника з м'ячем, ігноруючи той факт, що і праворуч і ліворуч від нього флангові захисники абсолютно відкриті і ніким не опікуються.

Запитання. Для чого він це робить? Показна активність? А кому вона потрібна? І ще. Правий захисник нерідко виявляється на лівому напівфлангу.

Як його туди занесло? А там, виявляється, знаходиться м'яч. Звичайний колгоспний інстинкт; там де м'яч – там і всі футболісти. Іноді до кумедного доходить.

У центральній смузі жодної душі немає, коли м'яч біля лівої брівки, а про праву половину поля й говорити не доводиться. Там пустеля. Біготня, пов'язана з залишенням своєї зони амплуальної відповідальності, неминуче підвищить кілометраж футболіста.

Це буде враховано тренером та яким чином? Але це одна сторона медалі. Є й інша. Хтось ховається за спинами суперників, не виказуючи бажання брати гру на себе, а хтось оре в поті обличчя свого, постійно пропонуючи себе в центрі вільної зони.

Такий кілометраж – на вагу золота. Як за кілометражем дізнатися, корисний він чи ні? Поїхали далі.

2. Кількість вибухових стартів і, навпаки, провисань у темпі пересування - марення собаки. Багато ривків – це погано? Багато ривків – це добре? Як можна судити про гру футболіста, фіксуючи кількість його ривків?

Іноді ривок - наслідок дурості, інколи ж - наслідок правильної оцінки ситуації. Не можна оцінювати кількість ривків як поганий чи добрий показник, без прив'язки до конкретної ігрової ситуації.

Щодо провисань, то там така сама ситуація. Навіщо центральному нападнику атакувати центрального захисника з м'ячем, якщо флангові партнери останнього вільні від опіки? Зрозуміло центрфорвард чекатиме на зустріч суперника трохи ближче до центру поля, якщо в гру активно включаться партнери.

Таке провисання в пересуванні є доцільним і має оцінюватися позитивно. Але не можна робити висновки, виходячи з кількості простоїв. Це дурість.

3. Силові контакти/зіткнення - дурдом відпочиває. Кількість контактів – це погано чи добре? Розкажіть панове, носії найвищої футбольної мудрості!

Іноді доводиться йти на контакт тому, що партнер замість акцентованого жорсткого пасу послав соплю, і для порятунку ситуації доводиться неминуче вступати в контакт. Але є й інша ситуація.

М'яч посланий з дальньої дистанції, і для безпечного прийому, непогано було б прийняти його в недодачу, тим більше, що суперник розташувався не так далеко. Але адресат пасу жує соплі і царствено чекає, коли м'яч підлетить до його ніг.

У такому варіанті контакт дуже можливий. Сказаного, гадаю, достатньо, щоб зрозуміти, наскільки дурна сама постановка питання про кількість контактів.

4. Як розподіляється навантаження на ноги та тіло – відразу скажу, як розподіляється: виходячи зі специфіки ігрової ситуації. Я б ще визначив співвідношення об'єму повітря, що вдихається ротом та носом. Знаєте, кому ця маячня потрібна?

Пройдисвітам і шарлатанам, які заробляють на великих фінансових потоках у футболі - найбагатшому шоу у світі. В нас залишився дуже цікавий показник.

5. Індикатор виснаження футболіста - за великим рахунком витривалість футболіста, специфіка його біохімії давно відома клубним фахівцям, якщо він грає в команді не один місяць. І навіть якщо у купленого гравця прем'єра у складі нової команди, то все одно його одразу на поле ніхто не випустить.

До цієї прем'єри він, як мінімум тиждень, якщо не більше, братиме активну участь у тренувальному процесі, де стане відома вся його біологічна специфіка. Тому цей показник мало цікавий. Але.

Ось тут є одне суттєве але. Езотерикам давно відомий вплив біополя, аури людини на його біохімію. А стан біополя є, зокрема, наслідком психічного, ментального стану гравця.

А якщо так, то виснаження футболіста до кінця матчу може бути наслідком не лише фізичних витрат, а й пригніченого чи піднесеного психічного стану. Тільки заради цього одного показника, я використав би спецмайку футболіста, знаючи його фізичний потенціал і знаючи, в якому психологічному стані він знаходився на момент виходу на поле.

Хоча, якщо чесно, то будь кому відомо, що пригнічений стан негативно впливає на фізичну витривалість. А піднесений стан - позитивно. Так що і цей аспект не коштує того, щоб заради нього купувати дорогу цяцьку у вигляді спецмайки.

Усі інші аспекти аналітики, які надаються датчиком, притягнуті за вуха. А якщо говорити простіше – туфта. З обгрунтування цієї заяви познайомтесь вище.