Українська футбольна онлайн-академія

 

                    Як грати проти слабаків?

Найшикарніша тема. Я нічого не чув про те, щоб хтось серйозно поставився до цієї теми.

Одні кажуть, що зі слабаками треба грати пішки, щоби команда відпочила на цих петрушках. Інші кажуть, що гра зі слабаками це чудова нагода, без жодного ризику, перевірити у реальній бойовій обстановці молодих футболістів основи

Треті кажуть, що гра зі слабаками, особливо на своєму полі, це чудова нагода зміцнити до себе любов фанатів, обігравши дерев'яних суперників із великим рахунком. Четверті розглядають гру зі слабаками як непоганий заробіток без докладання будь-яких зусиль.

Мається на увазі те, що за певну суму можна подарувати лузерам очко або навіть три без шкоди своєму турнірному положенню, якщо відрив від конкурентів значний по очках. Як бачите, є різні думки, але ніхто не говорить про те, що грати зі слабаками треба на всю свою міць.

Гра на всю міць – це абсурд – скажете ви, і я з вами погоджуся. Навіщо бити слабака з обох рук, якщо дати йому щелбан, щоб він упав.

Все правильно. Але в такому міркуванні є диявольська помилка. Чому диявольська?

Тому що він криється в деталях, в аспектах, які не видно переважної меншості. Наведу вам приклад.

Шахісти серйозно кажуть, що якщо гросмейстер проведе на паркових лавках у компанії пенсіонерів-аматорів шахів півроку, і більше шахами займатися не буде, окрім таких баталій, то він гарантовано негативно себе підвищить до рівня міжнародного майстра, а то й дивись – до рівня майстра спорту.

Гра зі слабаками завжди веде до деградації. Тільки переважна меншість тренерів розуміє, наскільки небезпечні ігри з петрушками.

Коли ігровий опір мінімальний, то концентрація уваги мінімальна, ігрове мислення на низькому рівні, творча напруга практично відсутня. Адже за допомогою гри в дір-дір, та ще в один дотик можна легко дістатися до штрафного майданчика і навіть не бити по воротах, а заштовхати м'яч у сітку після кількох коротких передач безпосередньо у штрафному майданчику або за допомогою індивідуального слалому будь-якого гравця.

Навіщо робити ривки, якщо до воріт суперника можна дійти кроком? Навіщо? На який потрібно шукати якісь проникаючі передачі, якщо можна за допомогою п'яти-семи коротких передач вийти на ту саму позицію?

Навіщо витрачати енергію на індивідуальне обведення, якщо можна просто закинути м'яч за комір захисникам, на превелике задоволення партнера, який підхоплює цю передачу з наступним виходом віч-на-віч з голкіпером?

Навіщо спілкуватися з партнерами за допомогою жорстких передач, якщо навіть соплі докочуються до партнерів, за правця безпорадних суперників, які реагують із запізненням? А коли настає час грати з сильним суперником, то після розслабухи концентрувати і зосереджуватися не так просто.

До того ж бездумна гра з петрушками дистрофічно впливає на розумовий апарат польового гравця, втім, як і воротаря. Ще з дитинства мене тягнуло грати з сильними, навіть свідомо йдучи на неминучу гіркоту поразки.

А гра у складі дорослих по-справжньому вчила розуміти гру, на відміну гри з однолітками. Напевно, тому мене 12-річного, брали до команди 18-річні хлопці, бо бачили мої старання.

Дам, хлопці, вам пораду, якої ви не просите. Вибачте за нахабство. Якщо у вас є вибір: грати зі слабкою командою або сильною, завжди вибирайте сильну команду.

Нехай це буде програш, нехай навіть із великим рахунком, але така гра обов'язково вас чомусь та навчить. А гра зі слабаками завжди обеззброює перед майбутньою грою з гідним суперником.

Коли ж відпочивати у турнірі, як не в іграх зі слабаками? - Правильно помітите ви. По-перше, всі ми відпочинемо на тому світі.

По-друге, тренувальний процес, як і відновлювальний цикл, потрібно організовувати таким чином, щоб не було гострої необхідності ходити пішки в якомусь матчі. Ще раз повторю: навіть гра зі слабким суперником має вас чогось вчити!

Як це зробити? Та немає нічого простішого! Вирощуючи у свідомості своїх футболістів ударну філософію перемоги, ви даєте футболістам завдання зробити у матчі зі слабаками 20 ударів у рамку.

Для розуміння труднощів такого завдання скажу, що для Майстер-команди 40 ударів у рамку за гру це норма, якщо йдеться про відповідальну гру. Чи не вірите, що можна зробити за гру 20 ударів у рамку?

Як ви вважаєте, з чотирьох ударів по воротах чи реально два удари мати рамковими? Думаю, що так. А якщо так, то необхідно зробити сорок ударів у бік воріт суперника.

90:40 = 2 хвилини та 15 секунд. Чи можна завдати за такий час удару по воротах? Більш ніж впевнений, що можна. А те, що для сучасного футболу це космос, претензії та обурення та сумніви не до мене.

Можна дати вихованцям та інше завдання. Наприклад, 30 відсотків передач зробити в один дотик. Дерзайте хлопці, якщо любите футбол, якщо не хочете пасти задніх, якщо у вас є амбіції.

Втім, вирішуйте самі.