Українська футбольна онлайн-академія

 

     Суд присяжних...або об'єктивність визначення 

                     положення поза грою

Якби у Вас попросили назвати найнеоднозначніші сегменти суддівства, то що б Ви назвали? Пенальті (одинадцятиметровий штрафний удар)? Положення поза грою? Поза всякими сумнівами, і пенальті і положення поза грою.

Пенальті у футболі та становище "поза грою" це ті два фрагменти або сегменти, якщо хочете, у суддівстві, які, іноді, фатально впливають на результат футбольного матчу. Мета будь-якого футбольного суддівства – звести до мінімуму суб'єктивний чинник. Чи згодні?

І що в цьому плані ми бачимо на футбольних полях? Що завгодно, тільки не мінімізацію суб'єктивності. Нападника, який увірвався до штрафного майданчика, ніхто навіть пальцем не торкнувся, але він, скориставшись близькістю ніг суперника, картинно, я навіть сказав би, театрально падає!

Суддя впевнено вказує на одинадцятиметрову позначку. Часто можна спостерігати й іншу картину. Нападник уривається до штрафного майданчика суперника. Один із захисників хапає його ззаду за футболку, а інший захисник, для вірності, підставляє стегно.

У результаті нападник, обертаючись у повітрі за формулою «голова-ноги-голова-ноги», опиняється на траві. Суддя розводить руками. Суддівський свисток мовчить. Знайомо?

Подібних прикладів можна наводити тисячі. Не зупинятимемося на тому, який відсоток суддівських помилок є штучним. Заангажованість деяких суддів нехай буде головним болем для суддівських колегій. Нехай вони самі вирішують, як виховувати чи карати таких суддів.

У цій статті мова йде зовсім про інше. Про те, що від суб'єктивності суддівства нерідко страждають клуби. Буває так, що один-єдиний свисток головного судді позбавляє команду можливості продовжувати грати у тій чи іншій лізі.

Суб'єктивність суддівства – проблема, яка зачепила своїм крилом практично всі види спорту. Чи вирішується ця проблема поза футболом? Усі види спорту, де суть змагання – максимально швидке проходження дистанції, обладнані фотофінішем.

У тенісі, точність влучення м'ячиком у майданчик визначається та фіксується лазерним променем. Тобто помилка судді у визначенні попадання чи непопадання м'ячика у майданчик виключається! Не відстають у цьому плані й інші види спорту. А що ж футбол?

Думаю, що буду підтриманий більшістю футбольних уболівальників, якщо скажу, що в плані суддівства, гостріше за інших проявляються дві проблеми: правильність призначення пенальті та правильність визначення положення поза грою.

Скільки драм народили ці проблеми! Про це можна писати книжки! Скільки валідолу випито та скільки інфарктів отримано! Суддя помилився – мрія про завоювання того чи іншого кубка розтанула.

Так, суддю усунули, покарали тощо. Ну і що? Чи результат матчу хіба від цього змінився? Абсолютно ні! Хіба це справедливо?

Один із керівників європейського футболу (не пам'ятаю, слово честі, забув прізвище), в одному з інтерв'ю, був гранично відвертим.

Він сказав, що втрата суб'єктивності у футболі позбавляє останній непередбачуваності, інтриги. А тому ні яких «сучасних штучок» футбол не потребує. Ви погоджуєтесь з такою думкою?

Ви знаєте, у мене просто немає слів, щоб відреагувати на таке марення. Виявляється, що м'яч не круглий, що гравці завжди грають однаково, що тренерські задуми та настанови на матч пишуться під копірку, що турнірне становище команд не впливає на командний настрій, психологічну підготовку до матчу тощо.

Але це не все. Невже у тенісі ніхто не зацікавлений у інтризі? Невже в тенісній еліті зібралися одні дебіли? Може, їм лазери нав'язали під загрозою смерті?

Слова європейського футбольного чиновника можна зрозуміти так: для нас головне – видовище, а суддівські помилки лише посилюють інтригу. З одного боку – логічно, а з другого? А як щодо заангажованості?

Скажіть, як може суддя вплинути на результат матчу, якщо становище "поза грою" визначатиме роботи, а пенальті затверджуватиметься колегіально після перегляду відеозапису? Відповідь – ніяк. Майже ніяк!

За винятком видалень, які робити штучно (надумано) не дуже просто - можна і до дискваліфікації довипендрюватися. Невже інтрига у футболі полягає лише у рамках суб'єктивності суддів?

Це відмазка! А як щодо м'яча? Адже він круглий! Усі розмови про те, що відсутність суб'єктивності суддів убивають інтригу – від лукавого.

Згадайте півфінали та фінали чемпіонатів світу. Хіба всі вони були передбачуваними?

До чого тут судді? Для того, щоб знищити «на корені», як кажуть, навіть саму думку про заангажованість суддів, цивілізація вигадала суд присяжних.

Це далеко не ідеальне рішення, але сама ідея вірна, як на мене.

У футболі суд присяжних неможливий. Так, і не потрібний. Достатньо віддати на відкуп фіксацію положення поза грою роботам, що рухаються на монорейці, а ухвалення рішення про призначення пенальті – колективне рішення суддів, після перегляду відеозапису (з автоматичним посиленням відповідальності суддів за прийняті рішення), і питання про необ'єктивність суддівства буде закрито на багато десятиліть.

А щодо до того, що зменшується інтрига, то це «локшина на вуха» наївним дилетантам. Досить згадати поєдинки «Динамо» Київ – Барса, де за сумою двох матчів Барса програла – 0:7!

Хто цього чекав? Хіба це не інтрига? До чого тут судді? Видно, комусь дуже не хочеться змін. І впевнений, що ці люди мають досить закулісних причин для цього.

Непередбачуваність суддівства завжди буде каламутити чудовий діамант під назвою футбол.