Українська футбольна онлайн-академія

 

Тренер, подай м'яча Наставникові!

Дуже серйозна тема. Знаю, що реакція на цю статтю буде неоднозначною. Проте, висловлю свої думки з цього приводу, так як без чіткого розуміння технології створення команди, серйозних успіхів досягти неможливо.

Як зараз створюється і ким управляється сучасна команда? На чолі команди стоїть головний тренер. Допомагають і підпорядковуються йому кілька тренерів команди, які виконують вказівки та розпорядження свого шефа.

У чому різниця між головним тренером та його помічниками? У відповідальності? Правильно. А ще? У вмінні приймати рішення, курирувати всі питання, пов'язані з життєдіяльністю команди? Теж правильно. А ще?

Можна знайти ще кілька моментів, але всі вони будуть другорядними порівняно з тим, що не сказано. У чому полягає ключова відмінність головного тренера від його помічників?

На жаль, у сучасному футболі, головна, ключова відмінність між рядовими тренерами команди та головним тренером виявлена ​​дуже слабко.

Не триматиму інтригу і скажу, що у форматі сучасного футболу між головним тренером команди та його помічниками практично ніякої різниці немає, за винятком адміністративної складової. А має бути! І ця різниця має лежати у площині професійної, а не адміністративної.

У футболі майбутнього такого поняття як «головний тренер» я не бачу. Це поняття не виражає суть того, що має робити фахівець, обіймаючи цю посаду. У футболі майбутнього, як мені здається, керувати командою має Наставник, а підкорятися йому мають усі, хто має відношення до команди, зокрема й тренери.

Тренери мають займатися складовими команди, тобто, гравцями, а Наставник має займатися командою, тобто, цілим. Тренери повинні займатися тілом гравця, а Наставник – його душею та Духом.

В одній із своїх книг я даю визначення поняття «команда», яке починається зі слів: «Команда це духовний моноліт…». Завдання Наставника полягає в тому, щоб із безформної сурогатної маси набраних у команду гравців створити прозорий, як сльоза, кристал, міцний, як алмаз, згодом огранений ним і перетворений на сяючий діамант.

Так, дуже пафосна пропозиція вийшла. Але це правда, і іншої правди я не бачу. Для реалізації цього дуже непростого завдання потрібні не лише різнобічні знання, які не дає жодна школа тренерів світу, а й лідерські якості та високі моральні підвалини.

Сказаного з приводу завдань Наставника достатньо, інакше можна непомітно перейти на обговорення проблем започаткування першої у світі школи Наставників, що не входить у формат цієї статті. Завдання тренерів це реалізація одного з визначень, виведених за допомогою альтернативної футбольної ідеології: футболіст – матриця м'язової пам'яті.

Саме цим мають займатися тренери. Фізична підготовка, спеціальні тренажери, тестові випробування, тактичні заняття – доля тренерів та їхня повна відповідальність. Взаємини у команді, командні параметри, релаксаційний та медитативний сегменти – парафія Наставника.

Для того, щоб мене зрозуміли до кінця, дещо розшифрую сферу діяльності тренерів та Наставника. Поділ цей умовний. Умовний хоча б тому, що взаємозамінність, хоч би на найменшому рівні, але має бути. І тим не менш.

Все, що стосується фізичних вправ, у тому числі й спеціальних, має бути в полі зору тренерів. Також, у їхньому полі зору має бути все, що стосується поняття «м'язова пам'ять».

Ранкова пробіжка, зарядка, робота з КСФТО (обстріл воріт, робота на «пам'ятнику», «лабіринт», обстріл воріт за допомогою «болвана», обстріл воріт за допомогою «чарки», робота на тренажері «кабан, що біжить», робота з «щілиною» », біг з м'ячем по «пилці» і т.д.), розучування та шліфування домашніх заготовок, відпрацювання тактичних прийомів, двостороння гра – поле діяльності пересічних тренерів нової формації.

Сучасна підготовка тренерів у футболі таких речей не передбачає з цілком зрозумілих причин. Що стосується поля діяльності Наставника, то тут все набагато специфічніше:

- Внутрішньо командні взаємини футболістів;

- взаємини футболістів та їх родичів;

- взаємини футболістів та тренерів;

- взаємини футболістів та працівників клубу;

- взаємини футболістів та суддів під час матчу;

- заснування та забезпечення функціонування 2-х етапного інституту клятви;

- злагоджена тандемна робота із психологом команди;

- духовне виховання та всі численні заходи, пов'язані з ним;

- забезпечення комплексу заходів, пов'язаних з формуванням у футболістів мотивації до               самовдосконалення;

- ерудиткурс, орієнтований на формування у футболістів почуття краси, фантастично                   позитивно впливає на оволодіння мистецтвом бачення поля та диспетчерським мистецтвом,       необхідними кожному з них;

У цьому перелік компонент наставницької роботи, мабуть, закінчу, т.як боюся не закінчити його ніколи, настільки воно об'ємне та масштабне. Заради справедливості, треба сказати, що провести чітку межу між роботою тренерів та Наставника, ні практично, ні теоретично неможливо.

Про це я вже трохи говорив. Так чи інакше, але їхні сфери діяльності перетинаються, мають неминуче взаємопроникнення. Бажаєте приклад?

Тренер воротарів ніколи зі своєю роботою не впорається без Наставника. Чому?

Тому що методологія підготовки воротарів просто немислима без духовних практик. Зрозуміло, йдеться про підготовку воротарів майбутнього, а не про сучасні методики.

Для тих, хто не знає, поясню те, що духовні практики потрібні воротарям «не для меблів», а для оволодіння мистецтвом «вгадування», визначення напрямку удару ще до його виробництва. Неможливо?

Не лише можливо, а й підтверджено практикою (читай книгу "Нетрадиційні методики підготовки футболістів"). Робота Наставника настільки складна, специфічна, масштабна, відповідальна, що не йде в жодне порівняння з роботою тренерів.

Наставник відрізняється від тренера приблизно так, як тренер відрізняється від хлопчика, який подає м'ячі. У Вас може виникнути природне питання. А звідки можуть взятися ці горезвісні Наставники, якщо їхня робота така складна і специфічна? Звідки?

Наставники це не манна небесна. З неба падати вони не будуть. Необхідно буде засновувати першу у світі школу футбольних Наставників, про що я вже говорив.

Що, страшно навіть подумати про таке? А ви не бійтеся, шановний Читачу. Можу з упевненістю сказати, що у справі створення інституту наставництва ми впевнено випереджаємо зажирілу та самозадоволену Європу. Звідки впевненість?

Справа в тому, що інститут наставництва створений у думках вашим покірним слугою, що частково відображено у концепції проекту створення Майстер-команди. А от у Європи навіть таких думок немає. Отже, тут ми їх випереджаємо.

Все залежатиме від того, хто першим почне матеріалізувати ідеї. Якщо в цій справі ми будемо першими, то гарантовано покажемо спину футбольній Європі, тобто, залишимо їх позаду на світових рейтингових сходах.

Було б бажання. Була б воля…