Чи потрібний футболістові полегшений м'яч?
Від важкого м'яча, зрештою, відмовилися. Але, не думайте, що це сталося через те, що сучасний футбол почав вшановувати м'язову пам'ять. Зовсім ні.
Мабуть, гравцям та тренерам набридло штовхати дуже важкий м'яч, який потенційно вів до травм. А що щодо полегшеного м'яча? Чи потрібний він футболістам?
Впевнений, що так. Але, якби мені поставили таке питання до того, як я сам прийшов до ідеї використання полегшеного м'яча, то не замислюючись, відповів би негативно, посилаючись на логіку відмови від обтяженого м'яча.
Знаєте, чому в будь-якій із команд будь-якої з країн вміє грати головою один-два гравці – не більше. Знаєте чи ні? Я знаю.
Справа в тому, що для успішної гри головою потрібно мати певний талант, який є далеко не у кожного футболіста. Як правило, у команді виявляється один-два таких гравці, про що я вже говорив.
А як же навчання? - запитаєте ви. Геніальне питання. Абсолютно згоден із таким питанням. Моя відповідь буде для більшості несподіваною.
А де ви бачили та чули про те, щоб навчання у футбольній команді тривало після того, як гравці були випущені з ДЮСШ та футбольних академій? Там, у цих дитячих футбольних школах, вдень із вогнем не знайдеш повноцінного навчання, а у професійних командах, де грають дорослі футболісти, про навчання навіть не заїкаються.
Можливо, навчання у прем'єр-лігах це нонсенс? Згоден. Це дико. Але хто кому лікар, якщо більшість гравців технічно малограмотні?
А тепер каверзне питання. Скажіть мені, будь ласка, як можна підтримувати м'язову пам'ять успішного виконання технічного елемента, якщо успішне виконання має місце з ймовірністю 10 відсотків?
Цю цифру я назвав із великим авансом. Якщо футболісту непідвладний технічний елемент, то успішно його виконати він зможе, але з ймовірністю, найімовірніше, менше трьох відсотків.
Я не говоритиму те, що говорив уже сотні разів з приводу того, що сучасні тренери не навчають, а змінюють гравців, позбавляючи себе навчального геморою. Не завжди і не скрізь, але в переважній більшості випадків справи саме такі.
Як зробити так, щоб у команді добре грали головою не двоє, а мінімум шестеро, а ще краще семеро гравців? Стільки отримати в команду гравців, які вміють грати головою це ілюзія, оскільки жодних грошей не вистачить господареві клубу, щоб зібрати в одній команді майстрів гри головою.
Виходить, що мрія про майстерну гру головою в команді мінімум шести-семи гравців є нездійсненною? А ось і ні.
Така мрія-ціль абсолютно досяжна, але тільки в тому випадку, якщо тренер погоджується з невідворотністю навчання. Якщо тренер розуміє, що у ДЮСШ та академіях дають не більше 20 відсотків необхідної техніки, а якщо бути чесним і не обманювати самого себе, то десяти відсотків, то тоді толк буде.
Запитання. Чи можна за допомогою навчання виростити у команді шість-сім майстрів гри головою? З одного боку, питання дурне, бо жодним навчанням ніхто і ніде не займається, окрім поодиноких випадків підготовки футболістів у ДЮСШ та академіях.
Але, з іншого боку, якщо все ж таки плюнути на загальновизнаність і зайнятися навчанням гри головою на високому рівні, то як це організувати? Припустимо, якийсь тренер психанув і вирішив, що навчить вихованців грі головою.
Запитання. Наскільки вистачить терпіння та волі у футболістів бити по півкілограмовому м'ячу головою 50-60 разів за тренування? І не просто по підвішеному на мотузку, а тому, що летить у твою голову зі швидкістю 10-15 метрів за секунду?
Думаю, що ентузіазму займатися подібними речами вистачить у футболістів та тренерів максимум на тиждень. Чи є вихід?
Ви вже здогадалися. Йтиметься про полегшений м'яч. Як ви вважаєте, чи є різниця в ударах по м'ячу вагою 450 грам і м'ячу вагою 250 грам, наприклад волейбольним? Це питання для розумово відсталих.
Головне, щоб полегшений м'яч був абсолютно круглим і мав той самий діаметр, що й стандартний футбольний м'яч п'ятого номера для дорослих чи іншого номера, яким грають діти та юнаки.
Я вважаю, що необхідно задіяти у тренуваннях з шліфування майстерності гри головою навіть не волейбольні м'ячі, які майже вдвічі легші за футбольні, а дитячі м'ячі, які важать не більше 100-150 грам. Такі м'ячі можна забивати в рамку воріт головою хоч по двісті-триста разів за тренування.
Якщо стільки ж разів бити головою по стандартному футбольному м'ячу, то або голова відвалиться, або футболіст отримає перший ступінь струсу мозку, або, що ще гірше, футболіст почне посміхатися з приводу та без жодного приводу. Вічна усмішка на обличчі – самі розумієте, чого це ознака.
До речі, дарую (тобто віддаю даремно, тобто безкоштовно) ідею виготовлення м'яча, який матиме всі ознаки стандартного футбольного м'яча, але вага матиме втричі меншу. Такий м'яч буде бажаним у інвентарі будь-якої футбольної команди.
А бізнес із виготовлення такого м'яча зробить людину, яка цим займеться – мільйонером. У мене в цьому немає жодних сумнівів. Чому я сам не хочу цим зайнятися?
Тому що потрібно багато енергії та зусиль, щоб, по-перше, запатентувати винахід, а по-друге, організувати виробництво. Я вже старий, щоб зайнятися таким бізнесом.
Але якщо хтось усвідомлює серйозність цього бізнесу, то, можливо, колись пригостить мене тортом і вином під назвою "Сьоме небо князя Галіцина", яке я обожнюю. На худий кінець, піде найкраще вино у світі під назвою "Мускат білий червоного каменю", але я, все ж таки, віддаю перевагу "Сьомому небу...".
Якщо такий товар буде виготовлено, то після проведення стандартної рекламної компанії його ліквідність у мене не викликає сумнівів. Саме тренування таким м'ячем дадуть можливість стати снайпером у грі головою і посилати з більярдною точністю м'ячі в протихід воротарю, робити точні удари з поворотом голови і з тією ж більярдною точністю заганяти м'ячі у ворота після ковзаючих ударів.
Мимоволі згадую слова Лобановського про те, що нічого нового вже у футболі придумати не можна. Не можу погодитись із видатним тренером.
Футбол тільки починає свій розвиток. Чи то ще буде!
Немає коментарів:
Дописати коментар