Командний дух
Це поняття тренери не забувають. "Проявили командний дух", "підняти командний дух", "все вирішив командний дух" і т.д. – фрази, які епізодично з'являються у ЗМІ. До чого це поняття?
До риторики? Красномовству? Можливо, до схоластики (наука про марнослів'я)? А, можливо, це поняття відноситься до галузі практичної тренерської діяльності? Хотілося б вірити.
У своїй книзі «Духовне виховання», я торкаюся і цього питання, але в цій статті хотів би торкнутися невідомих струн поняття «командний дух». Абсолютно впевнений, що практичного значення для футболу ці два слова не мають.
І взагалі, поняття «духовність» і все, що з нею пов'язане, ніколи не було в пошані футбольних спеців. Сучасний футбол, футбол 21 століття ситуацію, на жаль, не змінив.
А міняти доведеться. Прийде така потреба рано чи пізно. Життя саме змусить це зробити. 2000 рік це не тільки межа тисячоліть, а й межа епох. Епоху Риб змінила епоха Водолія.
Духовність, з кожним роком, з кожним десятиліттям, все більше і більше заявлятиме про себе. Тільки той тренер, який командний дух сприйме як реальну субстанцію, зможе претендувати на найкрутішу кар'єру, а його команда – на лідерство у будь-яких змаганнях.
Якщо зібрати разом 15-20 бомжів, то чи зможе у цій компанії з'явитися командний дух? Зрозуміло, що ні. А якщо повідомити їм, що вони це команда, що завтра вони зустрічатимуться з іншою командою бомжів, надітимуть на них однакові футболки та мотивуватимуть чотирма ящиками горілки за виграш у майбутньому матчі?
Командний дух з'явиться? Так, з'явиться! Зібрані разом, «потрошителі баків для сміття» почнуть з доброзичливим інтересом розглядати і зовні вивчати один одного. Це найнижчий рівень командного духу, який тільки можна собі уявити. Але він є!
Які ж обставини, які чинники можуть підвищити рівень командного духу? Це:
- Порозуміння та взаємна доброзичливість гравців;
- Порозуміння гравців та тренерів;
- однаково негативне ставлення гравців до порушення спортивного режиму;
- безумовне та беззастережне підпорядкування волі тренера;
- безумовне та беззастережне підпорядкування рішенням суддів під час матчу;
- єдина по можливості загальноосвітня база;
- шліфування розіграшів «стандартів», що сприяє розвитку почуття командної єдності та пріоритетності командних дій;
Кожен із цих факторів, і багатошаровий, і багатогранний водночас. Щоб не бути голослівним, зупинюся на взаєморозумінні гравців. За рахунок чого можна досягти взаєморозуміння?
Що може сприяти цьому? Насамперед, це аналогічний, практично однаковий життєвий досвід. Прислів'я «ситий голодного не зрозуміє» тут дуже до речі. Максимально близькими за обсягом та структурою мають бути знання.
Життєва ідеологія, мораль також мають бути максимально близькими один до одного. І, звичайно, терпимість, взаємна повага, заснована на духовних цінностях. Отже, що ми маємо?
- життєвий досвід (однаковий чи подібний);
- однакові знання;
- однакова мораль та життєва ідеологія;
- терпимість та взаємоповага, засновані на єдиних духовних цінностях;
Це вам щось нагадує? Ні? Це, панове, опосередкований доказ актуальності автономного проживання! Якщо проаналізувати кожну, з чотирьох складових взаєморозуміння, то побачимо, що вони далеко не односкладові.
Командний дух це не порожні слова для любителів повправлятися в красномовстві, а реальний тонкоматеріальний суб'єкт, що вимагає уваги, терпіння і розвитку. А тепер спробуйте оцінити ступінь взаєморозуміння ефіопа та чукчі, ґрунтуючись на сказаному вище, на чотири озвучених складових.
Ну як, картинка прояснюється? А що, якщо порівняти бразильця та українця? Що, результат кращий, але не дуже? А росіяни та українці? Ну як? Майже? Тепер Ви розумієте, що трансфертний склад команди це гримуча суміш?
Це те, що може зненацька знизити командні кондиції. Це те, що десятикратно уповільнює формування та розвиток командного духу. Які ще необхідні докази безальтернативності створення команди з вихованців власної школи підготовки?
Зовсім не випадково, в одній зі своїх книг, я даю визначення поняття «футбольна команда», яке починається словами: «Команда це духовний моноліт, утворений за рахунок…». Цілком, повноформатно висловитися з цієї теми неможливо. Вона бездонна.
Стандарти написання статті передбачають значно більший обсяг інформації, ніж викладений у цій статті. Мається на увазі насамперед кількісна оцінка, виражена кількістю рядків та сторінок. Але хто може оцінити значимість окремих слів і прихований в окремих фразах обсяг інформації?
Тому вважаю необов'язковим роздмухувати сказане до стандартних обсягів. Того, що написав, гадаю, достатньо для того, щоб зрозуміти: без радикальних реформ у футболі, еволюційного глухого кута сучасному футболу не уникнути.
Немає коментарів:
Дописати коментар