Українська футбольна онлайн-академія

 

Фасадне словоблуддя

(футбольні терміни)

Днями, на очі потрапив футбольний термін «атакуючий захисник». Вирішив написати замітку щодо цього поняття.

Але потім зрозумів, що якщо вже висловлюватися, то висловлюватись повноформатно, висловлюватися так, щоб більше ніколи до цього питання не повертатися. Саме тому написав статтю, яку і пропоную до вашої уваги. Почну із порівняння.

Якої б якості та фінансоємності не був будинок, господар завжди робить так, щоб фасадна частина будинку була найкрасивішою та найпривабливішою. Це просто і зрозуміло.

А що є сучасний футбол? Чи можна його порівняти з будинком? Впевнений, що можна. Чи є фундамент у футбольного дому? Звісно ж, є. Це футбольна наука, що базується на існуючій футбольній ідеології.

Чи є поверхи? Зрозуміло. Це різні національні ліги, які презентують той чи інший рівень гри. Якщо футбол і будинок – коректне порівняння, то у нього (у футболу) має бути фасад. А фасад, як водиться, має бути бездоганним.

Якщо зараз подивитися на фасад футбольного будинку, то у того, хто дивиться, виникнуть тільки позитивні емоції. Футбольна наука представлена ​​тоннами різних книжок. Футбольна практика просто нафаршована науковими термінами чи термінами, які претендують на такий рівень.

Наприклад: "концентрація", "втрата концентрації", "багатоходова комбінація", "багатоешелонована оборона", "мотивація", "тактичний малюнок" і т.д. Гарні терміни, чи не так?

Але що приховано за цими фразами? Чи їхня суть абсолютно прозора? Не думаю. Якщо звернути на ці терміни найсерйознішу увагу, подивитися на них з усіх боків, то можна відчути запах фасадної фарби.

Фасад футбольної будівлі, на мою думку, далеко не відповідає решті будинку. Давайте, наприклад, проаналізуємо вищезгадані у цій статті футбольні терміни. Почнемо з поняття «концентрація».

Коли про концентрацію або втрату концентрації говорять прості вболівальники, це зрозуміло і прийнятно. Але коли про це говорять футбольні аналітики та фахівці, то це, як мінімум, викликає посмішку.

Концентрація чого? Частинок, розчинів, будинків у мікрорайоні, уваги? Ви можете застосувати у своїй промові та листі слово «посилення» як самостійне слово? Погодьтеся, що це буде смішно.

Посилення це таке саме слово, як і «концентрація». Воно відповідає питанням: «чого?». Посилення чогось? Вітру, позиції, опор мосту чи чого ще?

Вчора ми зробили посилення… Вам зрозуміло, чого ми зробили посилення?

Мені, наприклад, ні. Коли ж говорять про втрату концентрації, виникають аналогічні відчуття. Зрозуміло, що йдеться про увагу.

Але так можна висловлюватися на рівні просторіччя. І коли чуєш, що у публічних виступах футбольні фахівці говорять про «втрату концентрації», то стає сумно. Докладніше про футбольний термін «концентрація» Ви можете прочитати у замітці «Концентрація».

Мимоволі згадується історія із тестуванням молодих футболістів на IQ. Коли 2001 року Ваш покірний слуга говорив про необхідність такого тестування, мене відкрито покривали матами, причому добірними і заявляли, що, мовляв, вундеркінди футболу не потрібні.

Слава Богу, 2004 року німці та голландці презентували всій Європі своє «ноу-хау» - тестування футболістів на IQ. Мої опоненти чомусь не стали коментувати цей факт і різко зникли.

Тоді я говорив про тестування на IQ, а тепер говорю про безграмотну термінологію. Вибачте за прямоту, але висловлювання журналістів та футбольних фахівців-практиків змушують думати, що футбол це простір малограмотних людей.

Профанація футболу очевидна. Безперечно, це комусь вигідно. Але мені в цій компанії не місце. Вважав, вважаю і вважатиму футбол найскладнішим видом людської діяльності, де місця малограмотним людям не повинно бути.

Сучасний футбол має ґрунтуватися на серйозній науці, а не на її видимості у вигляді наявного пакету кандидатських та докторських дисертацій. Втім, це інша історія.

Щодо футбольного терміну «багатоешелонована оборона», то з цього приводу я вже висловлювався у замітці «Футбольна фортеця». Тепер кілька слів про футбольне поняття «багатоходова комбінація».

Комбінація це наперед прорахована, продумана послідовність дій. У футболі це заздалегідь продумана послідовність передач із виконанням завершального удару.

Якщо врахувати, що середньостатистичний ККД прийому-передачі м'яча у сучасного футболіста навряд чи перевищує 0,7. То ймовірність заздалегідь продуманої третьої передачі комбінації (передача - прийом - передача – прийом - передача) дорівнює 0,7 x (0,7 x 0,7) x (0,7 x 0,7) = 0,168. Або 0,168 х 100 = 16,8%.

Чи реально здійснити багато триходовок у футболі з ймовірністю третьої передачі 16,8%? Я вже не говорю про очевидне – про те, що у футболі, кожну секунду змінюється ВСЕ! І заздалегідь продумувати багатоходівки – утопія.

Те, що лежить у площині реального, то це двоходівки. Але й цим футболісти не дуже балують своїх уболівальників. Щодо футбольного терміну «тактичний малюнок», то авторська думка з цього приводу більш, ніж докладно описана у статті «Таємниці футбольної стратегії та футбольної тактики».

Неодноразово висловлювався і щодо дуже популярного футбольного терміна «мотивація». І знову ми стикаємося зі словом, яке самостійно не застосовується.

Є мотивація до праці, до навчання, захисту чогось тощо. А у футболі є просто «мотивація»! Туманність та безглуздість деяких термінів у футболі неминуче призводить до туманності у футбольній науці.

Знаєте, чому багато суперечок та дискусій ні до чого не призводять? Тому, що сперечаються, у ряді інших причин, не турбуючи себе приведенням до спільного знаменника свого розуміння кожного з термінів, що застосовуються в суперечці або дискусії.

Що можна зрозуміти в науці, якщо більшість її термінів сумнівні? Повернуся до початку статті. Повернуся до поняття «атакуючий захисник». До поняття, що спонукало до написання цієї статті.

Вам, шановний Читачу, не спадало на думку, що футбольне поняття «атакуючий захисник» є, а поняття «нападник, що обороняється», немає? Хіба нападаючі не відкочуються в оборону?

Тоді чому немає футбольного поняття «нападник, що обороняється»? Тому що природньо, коли нападник відкочується назад і допомагає своїм захисникам?

А допомога захисника нападникам, що неприродня? Дуже природня! Тоді чому одне поняття існує, а іншого немає?

Якщо вам вдасться розібратися – дайте знати – буду вам дуже вдячний. Я ж безсилий перед цим словоблуддям.

Якщо точніше, то не зовсім безсилий. Вкотре повторю, що сучасний футбол сам свідчить проти себе. У сучасному футболі не дарма існує поняття "атакуючий захисник", а поняття "нападник, що обороняється", немає.

Це невипадково. Скринька, тут, як мені здається, просто відкривається. Існування одного терміна та відсутність іншого можливе тільки в тому випадку, якщо одне поняття природнє, а інше гідне чи не замилування, захоплення.

Те, що нападник відкочується до свого штрафного майданчика і допомагає обороні вважається абсолютно природнім. Знаєте, чому? Тому що технічний потенціал нападаючого достатній, щоб успішно виконувати функцію захисника.

А от якщо захисник підключається до атаки, то це в декого викликає захоплення. Чому?

Захисник що, не має такого ж технічного потенціалу, як нападник? Не має! У тому й річ, що не має!

У сучасному футболі чомусь прийнято, що захисників не обов'язково навчати прийомів індивідуального обведення, ударного мистецтва і всього того, чим володіє нападник, точніше має володіти. Натомість захисників навчають "силовому" футболу, "жорсткому" футболу.

Втім, ви це знаєте. Про взаємозамінність можна лише мріяти. Це ще один доказ того, що тотальний футбол для сучасних тренерів недосяжний.

Яке захоплення! Захисник пробіг краєм і навіть зумів навісити м'яч у штрафний майданчик суперника! Майже геній! Такий футбольний захисник і називається атакуючим.

І останнє. Старе ніколи не поступалося місцем новому без бою. Так влаштоване життя. Якщо будинок прогнив чи конструктивно застарів, а зносити його господар не хоче, бо ще кілька десятиліть тому він був його гордістю, його дітищем, причиною нагород та слави, то мимоволі почне його модернізувати.

Робитиме косметичні зміни, намагаючись йти в ногу з часом, але каркас, що несе, і фундамент будівлі залишить без зміни. На знесення будівлі йому не вистачить духу.

Марнославство, гординя, страх втратити колишню популярність і славу не дадуть зруйнувати те, що ще недавно звеличувало. Бувають і винятки, але винятки лише підтверджують правило.

Якими б складними і «науковими» термінами не прикрашали фасад футбольної будівлі футбольні фахівці, але на головні питання, на які вони не мають відповіді, рано чи пізно доведеться відповідати. Що це за запитання?

Їх лише три: "Що таке "футбольна команда"?", "Що таке "мотивація" до самовдосконалення та як її сформувати?", "Що таке "критерій прогресу у футболі"?". Сучасна футбольна наука відповідей на ці питання не має. На жаль.