Українська футбольна онлайн-академія

 

Дисертації у футболі

Судячи з електронного архіву, на сайті державної бібліотеки, дисертації у футболі пишуть лише футбольні тренери, захищаючи роботи з педагогіки. Серед 15 робіт 1999–2005 років в електронній бібліотеці дисертацій лише три присвячені дорослим спортсменам. Спочатку їх перерахую:

- "Змагальна діяльність кваліфікованих футболістів "рівнинних" команд в умовах клімату середньогір'я";

- "Система рейтингу при проведенні особистої першості у командних видах спорту без змін структури гри (На прикладі міні-футболу)";

- "Динаміка психофізичної підготовленості футболістів високої кваліфікації у річному циклі тренування".

Найбільша увага приділяється підготовці юних футболістів. Це і система харчування - "Фізіологічне обґрунтування корекції нутриційного статусу юних футболістів", і система відпочинку - "Методика використання нетрадиційних засобів відновлення у підготовці юних футболістів", та спеціальні методики тренування - "Методика контролю та вдосконалення антиципуючих здібностей юних воротарів у футболі", " Методика початкового навчання техніці володіння м'ячем на основі асиметрії розвитку рухової функції у юних футболістів 7-10 років”, “Фізична підготовка юних футболістів на етапі початкової спеціалізації на основі блочно-модульного проектування”, “Координаційні здібності юних футболістів: діагностика, структура, онтоген та ін.

Ці та подібні до них дисертації пишуть, не лише українські, а й інші пострадянські футбольні фахівці. Різниці у підходах до написання дисертацій практично жодної.

Про які підходи я говорю? Про підходи судіть самі, шановний Читачу. Мені хочеться зупинитися на деяких моментах, утриматися від коментаря яких дуже важко.

"Фізіологічне обґрунтування корекції нутриційного статусу юних футболістів" - як високонауково, а для простого смертного - незрозуміло і зовсім незрозуміло, звучить назва дисертації. Чи згодні?

Ви знаєте, що таке “нутриційний статус”? Це харчовий статус, а простіше кажучи раціон харчування футболіста.

Якщо не випендрюватися, а писати нормальною людською мовою, то назва дисертації матиме такий вигляд: «Фізіологічне обґрунтування корекції раціону харчування юних футболістів». Вже краще, чи не так?

Але це не все. Хвиля словоблуддя захлеснула нас настільки, що ми іноді не розуміємо, що говоримо чи пишемо. За прикладом далеко не треба ходити.

Як розшифрувати словосполучення з цієї назви дисертації «фізіологічне обґрунтування»? Маячність цього словосполучення я спочатку не зрозумів, а просто відчув печінкою, як кажуть.

Зрештою, до мене дійшло. «Фізіологічне обґрунтування» це ні що інше, як «останній аргумент» або «удар у торець», або ще простіше «удар по морді», або «розмазування по стінці». Втім, фізична дія. Чи я неправий?

Обґрунтування може бути логічним чи поспішним, чи хибним, але ніяк не фізіологічним. Слово «обґрунтування», як на мене, взагалі не вимагає супутніх слів. Суть цього слова – приведення аргументів на підставі логіки та здорового глузду.

Якщо прибрати і це непорозуміння, назва дисертації буде такою: «Обґрунтування корекції раціону харчування юних футболістів». Не знаю, як Вам, а мені таке формулювання цілком зрозуміле і прозоре.

Мені не хотілося б, щоб у Вас, шановний Читачу, склалася думка, ніби автор цих рядків займається буквоїдством і намагається всіляко «вколоти» автора дисертації. Це не так.

Штучне і, нерідко, карикатурне надання науковості своєї дисертації за допомогою застосування наукових термінів та наукових, з погляду автора, словосполучень, каже, на жаль, про те, що дисертації пишуть заради дисертації.

Радий, якщо помиляюся. Не ображайтеся на мене панове носії вчених звань та ступенів. Цінність Ваших робіт, як на мене, визначається не ступенем нафаршированості робіт науковими термінами, незрозумілими чи малозрозумілими більшості, а затребуваністю Ваших ідей та висновків у практичній діяльності.

Що ж до звань і фінансового статусу, які набувають після успішного захисту, то мене це не цікавить і ніколи не цікавило. "Методика початкового навчання техніці володіння м'ячем на основі асиметрії розвитку рухової функції у юних футболістів 7-10 років" – знаєте, що це таке?

Це методика навчання технічним прийомам незручною ногою. Не проводитиму аналіз назви цієї дисертації, хоча і тут є що сказати.

Зупинюся на іншому. З п'яти років я бив по футбольному м'ячу обома ногами під наглядом брата, а згодом іншого Учителя. Вміння приходить завдяки завзятим щоденним тренуванням. Не критикуватиму вищевказану роботу, з якою не знайомий.

Скажу лише одне. Одноногість футболістів – найгостріша проблема, яку вирішувати, схоже, ніхто й не збирається. Один із відомих тренерів сказав із цього приводу так: «якщо він не вміє бити лівою ногою, то ніколи й не навчиться».

Вам все зрозуміло? Радий, якщо щойно згадана дисертація змінить становище у футболі, в чому я дуже сумніваюся. Реальне життя показує, на жаль, що футбольна наука живе своїм життям, а футбольні практики – своїм.

І останнє. "Методика контролю та вдосконалення антиципуючих здібностей юних воротарів у футболі". Антиципація це передбачання. Ви все зрозуміли?

Це методика, що дозволяє воротареві знати про наміри суперника, який володіє м'ячем, до того, як останній ударить по воротах. Ви багато бачите, як воротарі вгадують напрямок удару по воротах, зробленого з 11-метрової позначки? Не часто, згодні? Який висновок? Зробіть її самі.

Неодноразово розповідав своїм візаві про методику, що дозволяє розвинути у воротаря здатність вгадувати напрямок удару в дев'яти випадках із десяти, а іноді й зі стовідсотковим результатом. Їхня реакція – відторгнення, небажання навіть перевірити декларований ефект.

А знаєте чому ігнорують? Тому що у разі підтвердження моїх цифр це ставить з ніг на голову їхні погляди на футбол. А це вже неприпустимо. І начхати їм на те, що це гальмує розвиток футболу.

Головне для таких людей – їхнє місце у футболі, а не його розвиток. Можна було б зупинитись і на інших дисертаціях, але сенсу у цьому не бачу. Завдання, яке я поставив перед собою, розпочинаючи написання статті, показати, що головне в дисертації – допомога практикам, а не жонглювання глибоко науковими термінами.

Хочеться вірити, що незабаром настануть часи, коли метою дисертації буде вказівка ​​практикам оптимального шляху для досягнення необхідних результатів, а не досягнення особистого статусу у футболі. Не виключаю того, що неправий. Але на сьогодні я так думаю. А ви?