Українська футбольна онлайн-академія

 

Кто такий футбольний Наставник?

Це ж треба такому статися? Забув! Зовсім забув про те, що обіцяв написати цю статтю до квітня цього року. 

Слово «наставник» можна часто чути стосовно різних сфер діяльності людини. Є воно і у футболі. 

Деякі спортивні журналісти, коментатори та самі тренери застосовують це поняття. Щоправда, не дуже часто.

Це поняття застосовується виключно як синонім слова «тренер» або «головний тренер». Думаю, що тут зі мною погодяться всі. І що? Цілком коректний синонім. Навіщо про це писати статтю?

Справа в букві. Слово "наставник" пишеться з маленької літери. Ваш же покірний слуга пише це слово стосовно футболу тільки з великої літери. Каприз, бажання випендритися?

У жодному разі. У мене є всі підстави це слово писати з великої літери, коли йдеться про футбол. Але не про той футбол, який ви бачите на футбольних полях світу, а про той футбол, про який мрію і вважаю, що час для його народження настав.

Слово «наставник» розшифровується як учитель, лідер у чомусь, у якомусь сенсі (у значно меншому) покровитель, начальник. Згодні?

Так, це слово розшифровується переважною більшістю. А якщо так, то цілком резонно застосовувати це слово до тренера та головного тренера, які в команді є (або повинні принаймні) вчителями, лідерами, покровителями, начальниками. Все так.

І все ж, пишу це слово з великої літери тому, що вкладаю в нього інший, точніше, значно глибший зміст, ніж той, що вкладається в поняття тренер чи головний тренер. А ось тут попрошу зосередитись і зрозуміти мене.

Справа, звісно, ​​не в словах. Можна головному тренеру присвоїти інші якості та й усе. Але це буде некоректно. Поняття "головний тренер" необхідно замінити поняттям "Наставник" (обов'язково з великої літери!), щоб підкреслити якісну відмінність цих двох понять.

Наставник – не тренер! Він не тренує! У нього інші функції та завдання! Його вплив на команду незрівнянно вищий, ніж у тренера чи головного тренера.

Ось чому пишу слово "Наставник" з великої літери. Коли хочуть добре відгукнутися про тренера, то кажуть, що він не просто тренер, він – лідер у команді. Звучить гарно.

Але цього дуже мало для того, щоб керувати командою, налаштовувати її на гру, як музикант налаштовує інструмент перед виступом.

Якими якостями має володіти головний тренер, тут говорити не буду, бо це знає кожен.

Зупинюся на якістях Наставника. Наставник – це не просто лідер. Це беззаперечний лідер! Це вчитель із великої літери, це духовний ватажок, це Гуру. Поняття команда належить до духовного сегменту, а не до матеріального.

Чому до духовного? Поясню дуже коротко та просто. Команду не можна помацати! Гравця можна, м'яч можна, а команду не можна!

Саме тому у жодній книзі, присвяченій футболу, ви не знайдете визначення поняття «команда». Для сучасного футболу, наука якого ґрунтується на матеріалістичній ідеології, поняття «команда» невідоме.

За матеріальний сегмент у життєдіяльності команди відповідають тренери. Наставник теж відповідає за матеріальний сегмент. Але, головна відповідальність Наставника – духовне життя кожного футболіста та команди загалом.

Згадайте чемпіонат світу, де Марадону спіткала катастрофа. Усі говорили про те, що для збірної Аргентини, Марадона – не просто тренер. Він – лідер у команді. Дуже похвальна оцінка.

Невдача полягає в тому, що в матчі зі збірною Німеччини Марадона не зміг нічого протиставити грі німців. А який склад у аргентинців був на чемпіонаті! Один Ліонель Мессі чого вартий!

Таку провальну поразку від німців нічим, крім дилетантства чи непрофесіоналізму (як Вам більше подобається), пояснити не можна. Випадок із Марадоною – яскравий приклад того, що далеко не кожен гравець, по закінченні своєї кар'єри, може стати тренером.

Коли у футболі зрозуміють, що тренер повинен мати значно глибші знання та ерудицію, ніж гравець, тоді у футболу з'явиться реальний шанс прогресу. Говорячи про трилик футбольного Бога, називаю три іпостасі: тренер, суддя, уболівальник.

Під тренером я маю на увазі, перш за все, Наставника. Чому не написав слово "Наставник"? Тому що змушений був би тут же пояснювати його значення. А слово "тренер" розшифровувати не треба - його всі розуміють.

Наставник – Бог для футболістів. Суперечки з ним виключені, панібратство – тим паче. Можна і потрібно висловлювати свою точку зору, але останнє слово завжди має бути за Наставником.

Якщо футболісти обіймають головного тренера, поплескують йому по плечах, то це приятелі, колеги по роботі в команді, будь-хто, але не гравець і головний тренер, не футболіст і Наставник. Там, де немає дистанції, немає єдиноначальності, немає беззаперечного авторитету!

Щоразу, коли говорю про Наставника, перед очима спливає образ Лобановського. З усіх головних тренерів, яких знаю та бачив, він найбільше підходить під поняття «Наставник». Дистанція, яку він тримав у відносинах із гравцями, гідна наслідування.

Не ідеалізую цю людину. Валерій Васильович мав багато недоліків, як і у всіх нас, але те, що він був видатним тренером, у мене сумнівів не викликає.

Наставник у форматі щоденних тренувань стає не лише духовним лідером, а й батьком, якщо хочете. Щодо взаємовідносин Наставника з тренерами та іншими фахівцями, які працюють у команді, то вони повинні ґрунтуватися не лише на взаємній повазі, а й на беззастережному підпорядкуванні волі Наставника, інакше про високу конкурентність команди говорити не доводиться.

Як стати Наставником? Скажу одразу, що жодні школи тренерів, головних тренерів та курси підвищення кваліфікації тут не допоможуть. У зазначених закладах знань, необхідних для оволодіння мистецтвом Наставника, не дають.

Більше того, на планеті Земля немає жодного навчального закладу, де давали б потрібні знання в цій галузі. Як бути? Збирати необхідні знання по крихтах.

Установа школи Наставників – питання давно перезріле, але «доброзичливці» ніколи не допустять, щоб такий навчальний заклад з'явився на світ, інакше дехто втратить дуже серйозні дивіденди. До того ж, поняття "Наставник" та "трансфертний футбол" несумісні.

Той господар клубу, який захоче, щоб його команда була під керівництвом Наставника, а не головного тренера, сподіваючись на якісну зміну ігрових показників команди, має усвідомити та прийняти нову футбольну ідеологію. Якщо цього не станеться, то співпраця такого господаря клубу та Наставника буде дуже примарною.

Чи готові сучасні господарі клубів до революційних реформ у футболі? Впевнений, що готові.

Проблема у їх оточенні. У тому оточенні, яке ляже кістками, але не допустить жодних змін, інакше в їхніх послугах відпаде будь-яка потреба.

Вас, звичайно ж, цікавить конкретика, хоча б щодо знань, необхідних для оволодіння мистецтвом футбольного Наставника. Так, можу розповісти, де здобути такі знання.

Але виставляти ці знання напоказ, робити необхідний список літератури публічним не хочу. Чому?

Тому, що не хочу виносити на суд те, що незрозуміло і чуже переважній більшості. Свої «таємниці» не збираюся забирати із собою у могилу. Але розповім про неопубліковане тільки тому, хто переконає мене в щирості своїх намірів.

Якщо таких не знайдеться, значить час для радикальних змін у футболі ще не настав. Але обов'язково настане!

До речі, частину цієї літератури вже озвучено у моїх книгах.