Українська футбольна онлайн-академія

 

Парі

Оббиваючи пороги високих футбольних чиновників, зустрічаючись з відомими та шановними футбольними тренерами, намагався обґрунтувати принципи нової футбольної ідеології, ключові ідеї концепції проекту створення Майстер-команди, але завжди чи майже завжди відповідь була однією і тією ж. "Це слова", "це все слова" - відповідали мені імениті візаві.

Дуже комфортна позиція, т.як трансформація моїх слів у справи вимагатиме кількох мільйонів доларів та декілька років дорогоцінного часу. Та Бог з нею, з моєю новою футбольною ідеологією, з моєю концепцією проекту створення футбольної команди майбутнього.

Якщо я здатний тільки на слова, то, за ідеєю, сучасні футбольні фахівці – люди справи. Ви щось чули про звання «майстер спорту з футболу»? Чули? Я також чув.

Але ж це лише слова. Дуже гарне словосполучення – майстер спорту з футболу. Нескладно сліпого назвати снайпером. Але від цього сліпий точно стріляти не буде. Ви розумієте, до чого я веду?

Звання "майстер спорту з футболу" звучить солідно. А що стоїть за цими словами? Які справи?

Кажуть, що гравці команди отримують це звання, коли команда, по закінченні чемпіонату країни входить в четвірку чи пятірку лідерів. На перший погляд це - круто. Команда, яка складена з бовдурів не можете зайняти таке високе місце. Згодні?

А що ви скажете на те, що в чемпіонаті грають більшість команд, складених з бовдурів. Що тоді? Виходить, що звання майстра спорту по футболу дають не за майстерність, а за турнірні показники. Вам все зрозуміло?

Ось я і запропонував одному футбольному тренеру укласти парі, від якого він категорично відмовився. Що за парі? Елементарне тестування індивідуальної техніки кожного із гравців футбольної команди.

За двадцять метрів від точки пробивання встановлено кільце метрового діаметра на метровій підставці. Кожен із гравців команди б'є по м'ячу з легкого накату, щоб потрапити в кільце. Кожен із учасників експерименту робить десять ударів правою ногою та десять ударів лівою ногою.

Тобто кожен гравець робить двадцять ударів. Тренеру надається пільгове право зі всієї своєї футбольної команди вибрати десять найкращих майстрів спорту. Отже, майстри пробивають в кільце 200 разів. Залишилося лише визначитися з майстерським коефіцієнтом.

Як Ви думаєте, шановний Читачу, який мінімальний коефіцієнт є майстернем? Коефіцієнт - 0,5? Несолідно. Адже це означає, що кожен другий удар летить повз ціль. Чи згодні? Можливо, 0,6? Теж не годиться, тому що мало відрізняється від попереднього.

Про майстерність можна серйозно говорити лише тоді, коли на озброєння береться коефіцієнт, що дорівнює 0,7 (три промахи з десяти). І хоча автор цих рядків вважає майстерним коефіцієнтом – 0,8, можна зупинитись і на 0,7. Це друга своєрідна пільга футбольному тренеру відповідно до умов парі.

Ось я запропонував цьому тренеру публічну демонстрацію майстерності його майстрів спорту. З двохсот ударів необхідно, щоб сто сорок із них потрапили в обручку. Адже це вже не будуть слова, а справи. «У їхніх справах, пізнаєте їх» - говорив Ісус.

Я вже говорив, що тренер відмовився. Можу укласти інше парі. Парі про те, що жоден футбольний тренер світу, який вважає своїх підопічних майстрами, не погодиться на щойно описаний експеримент.

А якщо й погодиться, то неминуче програє суперечку. А що ви думаєте з цього приводу?