Українська футбольна онлайн-академія

 

Шляхи футболу

За цими двома словами роблять пошукові запити щомісяця близько сотні вболівальників та фахівців. Є й аналогічний запит - "дороги футболу". Останній запит роблять 700-800 чоловік.

Думаю, що ця стаття буде також цікава тим, хто запитує пошукові системи Рунету "перспективи футболу". Коли ми говоримо про шляхи футболу або дороги футболу, то маємо на увазі, наскільки я зрозумів, шляхи розвитку цього виду спорту.

Багато років тому мною була написана невелика стаття «Куди йдемо?», яку пощастило розмістити в інет-виданні «футбол-онлайн», якщо не помиляюся. Так сталося, що цю статтю я передав Блохіну після закінчення розмови з ним.

Минуло небагато часу, і на екрані телевізора побачив тусовку футбольної української еліти. Наприкінці цього ток-шоу виступив Сабо і озвучив свою точку зору на питання, що обговорюється.

Потім узяв папірець і почав з обуренням говорити про мою статтю. Шум обурення у студії підтримав Йожефа Йожефовича. Що так обурило Сабо?

Знаєте що? Виявляється, його обурило те, що я посмів відкрити рота тоді, коли молодіжка взяла срібло на чемпіонаті Європи, а збірна увійшла до фінальної частини чемпіонату світу.

До того ж, у мене немає регалій, звань, ступенів. Хто я такий, щоб мене слухати? Такий довгий вступ резюмую дуже коротко.

Футбольному бомонду України до лампочки усі шляхи розвитку, усі тенденції, усі реформи разом узяті.

Для них головне - залишатися в обоймі, тобто щоб за комір не капало. І якщо є хоч найменші успіхи, то про них футбольна еліта розтрубить на всі округи. Коли збірна України летить у рейтингову прірву, то нікого із цих шанованих фахівців ви не знайдете, щоби взяти інтерв'ю.

Якщо ж Україна починає перемагати, то панове футбольні фахівці тут як тут, і у великій кількості. Як то кажуть, у перемоги сто батьків, а поразка - сирота.

Ну та Бог із ними, з носіями блакитної футбольної української крові. Говорячи про шляхи футболу, розглядатиму це питання крізь призму життєдіяльності українського футболу.

Це природньо, бо знаю цей футбол краще за інших. Шляхи футболу. А скільки їх? П'ять, десять? Можливо ці шляхи незліченні? А може, у футболу лише один шлях – трансфертний?

Ще секунду тому хотів проаналізувати можливі шляхи розвитку футболу та ймовірність появи тих чи інших нових шляхів. Але раптом згадав статтю, яка вивела зі стану рівноваги Сабо. Я вже говорив про неї. Її назва – «Куди йдемо?».

А справді, куди йдемо? Про шляхи можна говорити до «поросячого вереску». Але, якщо є шлях, то він має кудись вести. Куди? Це питання чомусь нікого не цікавить.

А дарма. Дуже навіть дарма. Якщо ми не знаємо кінцевого пункту призначення, кінцевої зупинки, заповітної вершини, аналіз шляхів втрачає всякий сенс. Чи згодні?

Можливо, заповітна вершина, якої прагне футбол загальнозрозуміла річ? Можливо. Але що це? Назвете?

Для мене це ідеальна команда. Не порожні розмови про екстра-клас, а зразок команди, якого потрібно прагнути. Цим зразком і є ідеальна команда.

Не зупинятимуся на цьому понятті. Повернуся до головної теми. Якщо є пункт призначення, можна поговорити і про шляхи. Ще раз поставлю питання: скільки цих шляхів?

Відповісти на це питання було б вкрай бажаним, але формат статті не витримає такого обсягу інформації. Тому давайте зупинимося на тому, що бачимо або розуміємо.

Якщо проектувати проблему на український футбол, то скажемо, що на перших етапах український футбол розвивався на основі матеріалістичної футбольної науки та розроблених на тій самій основі методологій та методик. Надалі комерціалізація футболу привела його до іншої основи – трансфертів.

Між футбольною наукою та практичною грою утворилася прірва, яка нікого не бентежить. Головне – гроші та видовищність заходу, що забезпечується за рахунок вроджених здібностей футболістів-легіонерів.

Національні футбольні школи, затребуваність яких почала стрімко знижуватися, все більше виконують функції бутафорії.

На двох стільцях у цьому питанні всидіти неможливо. Або Ви розвиваєте національні футбольні школи і забуваєте про «значимість» заморських «зірок» або сподіваєтесь на таланти зарубіжних вундеркіндів. Третього тут не дано.

Якщо Ви чуєте про те, що зменшувати квоту легіонерів не вчасно, і водночас, що потрібно виховувати свої кадри – не вірте цим людям. Їхнє бажання відроджувати власні школи підготовки – лукавство.

Якби ці дядьки переймалися національним футболом, то наклали б вето на подальші трансферти і всерйоз зайнялися б футбольними школами. Щонайменше щороку зменшували б квоту легіонерів.

Шляхи футболу... Наразі світовий футбол рухається дорогою, що потонула у трансфертному тумані. Куди йдуть, ніхто не знає, як ідуть – теж не знають.

Є інший шлях, де туману немає, де гроші не на першому місці серед головних пріоритетів. Це шлях розвитку національних футбольних шкіл та заснування шкіл футбольних Наставників, а також кардинального реформування шкіл футбольних тренерів.

Цей шлях заснований на іншій платформі, ніж вже розглянуті шляхи. Ідеологія цього шляху – первинність Духу. Це той шлях, яким неминуче піде і вже пішла наша цивілізація.

Матеріалізм зазнав нищівної поразки, лише на рівні науки, ще наприкінці минулого століття. Він приречений. Чим швидше зрозуміють це ті, від кого залежить розвиток світового футболу, тим краще.

Тільки з позицій нової ідеології, що базується на первинності Духу, можна розробити модель ідеальної команди, зрозуміти принципи її створення, сформувати мотивацію до самовдосконалення футболістів, обчислити та ретельно проаналізувати критерій прогресу у футболі.

Чи є ще шляхи, яким може піти світовий футбол? Їх безліч. Але, магістральних шляхів лише два.

Це видовищність футболу за рахунок добре розвиненої системи трансфертів та створення команди на основі нової ідеології. Знаєте, чому автомобілі в усьому світі досі їздять на бензині?

Думаєте, що альтернативних джерел енергії немає, точніше вони мало розроблені технологічно? Нісенітниця!

Сучасна наука має прекрасні джерела енергії, які були б на кілька порядків ефективнішими за бензин. Наука також має в своєму розпорядженні необхідні технології. Чому не впроваджуються?

У цьому світі господарюють гроші. У кого їх багато, той замовляє музику. Дядьки з туго набитими гаманцями, які дотичні до видобутку та переробці нафти, і гальмують розвиток нашої цивілізації.

Але, нескінченно це не триватиме. Незабаром світ перейде на інші джерела енергії. Вже зявились електроавтомобілі, та вже пройшли лабораторні випробування автомобілі, які будуть працювати на водороді, якого на планеті безлімітна кількість.

До речі,  від водородного палива єкологія страждати не буде. Ця аналогія з авто має пряме відношення до футболу. Безкінечно футбол існувати у трансфертному тумані не буде. Рано чи пізно він розсіється.

Тоді уболівальники побачать футбол, про який навіть не мріяли. Тоді розпочнеться світанок справжнього футболу, його бурхливий розквіт. Моєму поколінню залишається лише позаздрити тим, хто його побачить на власні очі.