Українська футбольна онлайн-академія

 

                     Гра, яка близька до ідеалу

Ця замітка – відповідь на запитання, яке поставив мені Георгій: «Могли б ви навести приклади футбольних матчів, які на ваш погляд були проведені командами не ідеально, але хоча б близько до ідеалу?». Шикарне питання.

Шикарне тому, що свідомо чи мимоволі, але в цьому питанні його автор використав слово «ідеальний». Це означає лише одне – Георгію, як і мені не чуже те, що у футболі має бути ідеал, еталон, футбольна істина, яких потрібно прагнути.

Це питання не тільки шикарне, а й єдине такого роду, яке чув. Згадую фільм, де героїня говорить своєму другові про кохання. Той відповідає, що вона застосовує слова, яких немає у його лексиконі.

Дуже добре, що знайшлася людина, у лексиконі якої є слово «ідеал». Футбол – багатосегментне мистецтво. І тому, вживаючи слово «ідеальний» чи «ідеал», необхідно конкретизувати, який із сегментів футболу мають на увазі.

Шановний Георгію! Якщо ви хотіли, щоб я назвав матч, де гра наближалася б до ідеалу по всіх сегментах футбольного мистецтва, то повинен вас розчарувати. Таких ігор не було за всю історію футболу та не могло бути!

Можливо, наші нащадки побачать подібну гру років, десь через двісті-триста. Це у кращому випадку. Надто низький рівень сучасного футболу.

Але деякі проблиски можна спостерігати вже сьогодні. Наприклад. Гра 1978 Аргентина - Перу - 6 : 0. Аргентинцям потрібна була перемога для виходу у фінальну частину чемпіонату світу з різницею в чотири м'ячі.

Кажуть, що перуанці злили цей матч спеціально за домовленістю з тренером Аргентини. Теоретично, все можливе. Якби Ви бачили цей матч! Якби Ви бачили! Те, що я побачив на третій хвилині матчу, мене шокувало.

М'яч викотився за бічну лінію. Гравець збірної Аргентини ПОБІГ за м'ячем! І це на третій хвилині матчу! Якщо це був договірняк, то навіщо було збірній Перу перевіряти на міцність штангу суперника, атакувати на початку гри?

Навіщо бігати за м'ячем, якщо воротар суперника, згідно з домовленістю, чотири рази відвернеться від м'яча? То була заслужена перемога аргентинців!

До того ж цілком можна було б зупинитися і на рахунку 4 : 0. Навіщо так явно лягати під суперника? Чого я навів цей приклад?

Коли команді потрібна перемога і не просто перемога, а перемога з великим рахунком, то потрібно з перших хвилин пресувати суперника, причому пресувати по-дорослому, не шкодуючи сил і не боячись грати на межі фізичних можливостей, а не соплі жувати, насолоджуючись поперечними передачами лише у другому таймі згадуючи про те, що м'яч у ворота суперника, як і раніше, не забитий.

Аргентина показала волю до перемоги, близьку до ідеалу. Думаю, що ви можете згадати ігри, де одна з команд демонструвала подібне.

Який із сегментів футболу може бути ще презентований у тій чи іншій грі на рівні, близькому до ідеалу? Командні дії? Вони у зародковому стані. Про це навіть кумедно говорити.

Найкращі команди світу не можуть вирішити елементарне завдання зі страхування одним із гравців на протилежному фланзі прострільних передач, хоча б зі стандартів. Про складніші речі й говорити не доводиться.

Індивідуальна техніка? Вона на рівні не просто далекому, а дуже далекому від ідеалу. Чи ви вважаєте, що для майстра можна бити з двадцяти метрів зі стандарту на метр і більше повз рамку? Що ще?

Фізика? Мабуть, можна знайти не один матч, де команди грали обидва тайми на межі можливостей на великих швидкостях. Тут уже можна, щоправда, з великою натяжкою говорити про задовільний рівень та навіть гарний. Про відмінно ще казати рано, а про ідеал, то це задача, яку футбол буде віришувати в 22 столітті, якщо зможе.

Ні розіграш стандартів, ні тотальний пресинг, ні штучне становище поза грою не дають підстав для оптимізму. Для 100% матчів, які були проведені за всю історію футболу від наближення до ідеалу, відокремлює величезна кількість помилок при прийомі та передачі м'яча.

Це було, це є і це буде доти, доки світовий футбол не додумається до застосування у тренувальному процесі спеціальних тренажерів. Без застосування КСФТО, ні про яке наближення до ідеалу не може бути й мови.

Набридло говорити про те, що футболіст – матриця м'язової пам'яті. Решта – від лукавого. Футболіста як матрицю м'язової пам'яті може сформувати тільки КСФТО, що забезпечує багаторазове повторення тієї чи іншої вправи за короткий проміжок часу.

Немає КСФТО - немає матриці м'язової пам'яті (задовольняємось не майстерністю, а здібностями). Немає матриці м'язової пам'яті – немає прогресу, немає того футболу, який може серйозно наблизити гру до ідеалу.